UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія села Порик
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12195
Скачало430
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

іфест, в якому

«дарував» населенню громадські свободи. Маніфест не заспокоїв основну

масу населення – селянство. Коли до них дійшли чутки про царський

маніфест, селянська уява інтерпретувала його як дозвіл на захоплення

поміщицьких земель. Все, що стояло на їх шляху до землі, вони усували

силою. Війська і поліція жорстоко придушували виступи. Цар оголосив

Поділля «особливим районом охорони». Новими формами селянської боротьби

1905–1906 рр. були напади на поміщицькі маєтки озброєних загонів. Ціною

величезних зусиль самодержавству вдалось утримати ситуацію в своїх руках

і розпочати контрнаступ. Почався поступовий спад революції, але класова

боротьба в містах і селах не припинялася. І не випадково подільський

губернатор просив генерал-губернатора продовжити до кінця 1909 року

надзвичайний стан.

 

Після революційних подій 1905–1907 рр. на селі відбувались події,

пов’язані з столипінською земельною реформою. Головне гальмо у розвитку

сільського господарства Столипін вбачав у сільській общині, до якої були

прикріплені селяни і контроль якої тяжів над ними. Селянину важко було

залишити общину, він не міг продати землю, якою користувався, оскільки

вона належала общині. Община здійснювала періодичний перерозподіл

земельних ділянок між своїми членами. Одного разу селянин мав землю в

одному кутку села, наступного – в іншому. Тому він не був зацікавлений в

застосуванні сучасних засобів виробництва, сільськогосподарських машин,

добрив, впровадженні кращої сівозміни. Такий стан речей сприяв збіднінню

села і посилював його революційність. Петро Столипін, міністр внутрішніх

справ, поставив за мету зруйнувати общину, створити на селі міцне,

заможне селянство, яке стало б опорою існуючій владі. Реформа була

започаткована Указом від 9 лютого 1906 року і завершена Законом від 14

червня 1910 і 29 травня 1911 року. Скасовувались обов’язкові земельні

общини і надавалось кожному селянинові право вимагати виділення йому

землі в одному масиві, що мав назву «відруб». Селяни могли переносити

туди свої господарські будівлі і створювати «хутір». Тільки угіддя –

ліс, сіножаті – залишалися у спільному володінні. Відруби та хутори

відводилися селянам не тільки на надільній землі. Уряд створив

спеціальний фонд з державних та викуплених селянським банком у поміщиків

земель, які продавалися селянам на виплату протягом 55,5 років.

Внаслідок столипінської реформи на Правобережній Україні майже вся земля

в особисту приватну власність. Намагання Столипіна створити заможну

селянську верству увінчалися лише частковим успіхом. Дійсно, земельна

реформа відкрила широкі можливості для підприємливих, кмітливих селян.

Але одночасно зі зростанням багатшої верстви збільшувалась бідняцька,

яка у цей час становила приблизно третину всього селянства України.

Подекуди біднота отримавши землю у власність, продавала її за безцінь.

Малоземельним селянам аграрна реформа не тільки не дала можливості

зміцніти, але й прискорила їх повне розорення й остаточно перетворила у

пролетарів Воловик В. П. Класова боротьба в Подільській губернії перед

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] 25 [26] [27]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ