UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія села Порик
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12188
Скачало430
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

чі почали забирати собі кращі землі у селян

або ж скуповувати їх за примусову дешеву ціну, «не без розливу сліз»,

або ж просто зганяти селян і переводити їх на інше місце, на пустирі,

які щойно треба було корчувати і управляти. Власник землі доручав

досвідченому підприємцеві засновувати нове поселення. Підприємець

діставав більший простір землі, право поставити млин і корчму, збирати

податки. Він закликав поселенців, забезпечуючи їм кільканадцять років

свободи від усяких панських домагань і обов’язків, щоб вони могли

належно загосподарюватись. Коли вже поселенці стягнулися на нове місце,

починалася жива запопадлива праця, щоб якнайшвидше добути користі з

землі.

 

Про лови зубрів на Поділлі розповідає папський посол Руджеєрі: «Лови на

зубра на Поділлі відбуваються таким способом. Хлопи, що доглянуть його у

догідному місці, рубають дерева навколо і роблять із них засіку, в якій

зубр лишається замкнутий. Потім будують ложі для короля, пань і панів.

Ловці ховаються за деревами; звір, рушений з місця псами й криком

хлопів, уступає усередину засідки, а найближчий ловець ранить його з-за

дерева. Зубр, ударений залізом б’є рогами у дерево, за котрим стоїть

ловець, той перебиває йому черево ножем, а з другого боку шарпають і

калічать сни, аж поки не звалять його на землю.» Історія української

культури. К., «Либідь» 1999, с. 87. Далі Руджієрі описує хліборобство:

«Доволі є управної землі, що видає багато пшениці, жита і усякого іншого

збіжжя, що тут є за безцінь, особливо на Поділлі, що найбільш родюче.

Подільська земля така плідна, що родить траву заввишки з хлопа і без

ніякої майже управи таку силу збіжжя, що воно в значній частині марно

пропадає на корні, бо нема його кому збирати. Причиною цього є й те, що

ця земля є далека від торгових доріг, нема й добрих сплавних рік,

котрими можна було б спускати збіжжя туди, де воно б знайшло купця; на

місці не можна його спотребувати, і воно не має покупу, такого великого,

як у нас.» Історія української культури. К., «Либідь» 1999, с. 89.

 

Селянські хати того часу мають найрізноманітніший вигляд. Відомий нам

уже німець Вердум дає опис селянської садиби: «Селянська хата ділиться

звичайно на три частини. Перша, що через неї входять до дому, – це

стайня, друга кімната, з неї збоку можна перелізти до третьої діри, яку

називають коморою. Взагалі одна така сама чиста, як друга. Сільські хати

– як ковчеги Ноя, бо в них при печі громадяться поруч з людьми також

коні, корови, телята, вівці, свині, кури та інші звірята, що знаходяться

дома. Видають вони особливий сопух. Вогнище приміщують звичайно в кутку

кімнати – це дає більше тепла ніж піч при простому морі.» Історія

української культури. К., «Либідь» 1999, с. 103.

 

Це, зрозуміло, картина з якоїсь однієї околиці – не всі ж хати були

сполучені зі стайнями і не всюди селяни жили в такій біді, як це десь

бачив наш подорожній. У різних околицях хати бували різного типу,

залежно від місцевих умов, звичаїв і матеріалів, яким люди

користувались. Звідси можна зробити певні припущення, що селяни

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ