UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія села Порик
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12251
Скачало432
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

щення, що селяни

Соломірки і Клітищ будували (не без згоди пана) свої будівлі з дерева,

бо були розташовані недалеко від лісу. Села знаходилися біля покладів

каменю і глини, що також, напевно, використовувалися у будуванні житла.

 

Про те як одягались у XVIII ст. знову розказує нам німець Вердум:

«Звичайне чоловіче убрання складається з двох одягів, один на другому:

спідній із темного матеріалу без підшивки, верхній – звичайно сукняний.

Обидва одяги сягають аж до стоп, під ними носять, дехто, обтислі сподні.

Їхні сорочки сягають аж до пояса і нижче. Шляхта носить зимою і літом

хутряні шапки, чоботи з червоного або жовтого сап’яну, інші ж з червоної

шкіри…Прості люди, хоч би мороз був найсильніший, обвивають ранком ноги

віхтем соломи і вдягають на це чоботи, витримуючи так цілий день на

морозі. На селі чоловіки і жінки носять зимою і літом чоботи.» Історія

української культури. К., «Либідь» 1999, с. 109,

 

Споживали в їжу селяни продукти своєї праці – хліб, куліш, каші, м’ясо.

Звірів ловили капканами, ратищами, списами, птиць – сильцями. Добували

також дикий мед; рибалили ятерями, неводами. На селянських столах бували

найрізноманітніші страви: юшка, борщ, галушки, риба, сало, тетеря,

вареники, яєшня. Споживали горілку, вишнівку, слив’янку, варенуху,

брагу, різні наливки і компоти.

 

Але посилення експлуатації, зменшення землеволодіння, через швидкий

розвиток панщинного фільваркового господарства, окатоличення,

національно-релігійний гніт призвели до спалаху в 1702 р. нового

повстання проти поневолювачів на Правобережній Україні. На Брацлавщині

це повстання очолив полковник Андрій Абазин. Він ще у 80-х роках XVII

ст. очолював Брацлавський козацький полк. Повстання Абазина широко

підтримали народні маси. В 1703 р. майже вся територія Поділля (за

винятком Кам’янця і Меджибожа) була звільнена від польсько-шляхетського

гніту.

 

Польські власті люто розправлялися з повсталими, але незважаючи на це

боротьба тривала далі. В січні 1704 р. в околицях с. Боринівці

Хмільницького староства місцеві жителі розгромили шляхтецьку хоругву

С. Подлецького. З вступом влітку на Правобережну Україну російського

війська на Поділлі спалахує нова хвиля повстань. Сотник Борисенко займає

Немирів і біля Синяви розгромив польську хоругву. В околицях Хмільника,

Шаргорода, Бару діяли загони під проводом Шпака, Сороки і Часника. З

допомогою короля місцева шляхта розгромила повсталих, що підтримували

рух Палія. 16 березня 1703 р. шляхта Подільського воєводства прийняла

рішення скоротити термін свобод до 4-х років, після чого там

встановлювалася панщина 1 день на тиждень.

 

У першій чверті XVIIІ ст. порівняно швидкими темпами відбувалася

колонізація краю. Сюди переселялося населення не лише з України, але і з

Польщі і Литви. На нових землях поселенцям хоча й надають пільги, але

щороку вони скорочуються. Пани починають все більше гнобити селянина,

обманювати його в маєтку і на ярмарку, відбирати у шинку останню

копійку. Скаржитись українському селянину нікому і він знов вимушений

здобувати свої права в боротьбі. В 1712 р. відбулися виступи в

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ