UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторична довідка про Рівне
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось8775
Скачало489
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ня Тараса Шевченка бiля Свято-Воскресенського

собору було встановлено перший флагшток iз синьо-жовтим прапором, який

згодом неодноразово намагалися зламати, а прапор зiрвати. Але його

щоразу вiдновлювали.

 

На березневих виборах до мiської ради бiльшiсть здобули представники

нацiонально-демократичних сил, що зумовило подальшi демократичнi

перетворення в мiстi. На цей час переважну частину населення мiста вже

становили вихiдцi iз сiл Рiвненщини та iнших областей України. Вони

розбудовували мiсто в 60-80-х роках, працювали на споруджених своїми

односельцями та земляками пiдприємствах, але почувалися дещо чужими в

цьому мiстi, в органах влади та бiльшостi установ якого панувала

росiйська мова, а їхня рiдна українська часто служила своєрiдним

iндикатором, який виказував їхнє сiльське походження. Нерiдким було

зверхнє ставлення до людини, яка розмовляла не росiйською мовою. В 1990

роцi в коридорах мiської влади знову залунала українська мова. Завдяки

зусиллям нового мiського керiвництва вона повернулася у школи, дитячi

садочки та дитячi позашкiльнi установи. Багатьом мешканцям мiста —

українцям — було повернуте право навчати своїх дiтей рiдною мовою.

 

16 червня 1990 року, у днi, коли громадськiсть Рiвненщини та всiєї

України вперше за багато рокiв вiдкрито i урочисто вiдзначала рiчницю

битви пiд Берестечком, над адмiнбудинком мiської ради замайорiв

синьо-жовтий прапор. При вiдкриттi сесiй мiської ради звучав

нацiональний гiмн "Ще не вмерла Україна", задовго до законодавчого

затвердження його музичної редакцiї.

 

Мiська влада порушила клопотання про повернення мiстовi його української

назви i 11 червня 1991 р. було ухвалено вiдповiдну Постанову Президiї

Верховної Ради УРСР, в якiй було сказано: «З урахуванням правил

українського правопису надалi iменувати мiсто Ровно — Рiвне, а Ровенську

область — Рiвненською». У днi серпневого путчу 1991 р. проходила

позачергова п'ята сесiя мiської ради, на якiй обговорювали питання дiй

мiської влади в умовах оголошеного комунiстичними реваншистами

надзвичайного стану. А вiдразу ж пiсля провалу путчу 25 серпня 1991 р. в

мiстi було демонтовано пам'ятник Ленiну. Згодом колишню центральну площу

Ленiна, на якiй вiн стояв, було перейменовано на майдан Незалежностi.

Перейменовано було також бiльше сотнi мiських вулиць, якi носили iмена

росiйських завойовникiв, дiячiв комунiстичного руху, географiчних

об'єктiв Росiї. Деяким вулицям було повернуто їхнi колишнi та iсторичнi

назви, iншi було названо на честь дiячiв української лiтератури,

культури та нацiонально-визвольного руху. 17 травня 1994 року було

демонтовано та перенесено в iнше мiсце пам'ятник "легендарному

розвiднику" (за твердженням радянської пропаганди) або ж "радянському

терористу" (за твердженнями деяких iсторикiв) Миколi Кузнецову, який

стояв перед адмiнбудинком мiської ради. На постаментi цього пам'ятника

було встановлено пам'ятний знак "Загиблим за Україну", а колишню площу

Кузнєцова перед адмiнбудинком мiської ради було перейменовано на майдан

Магдебурзького права. 22 травня 1999 року на майданi Незалежностi

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ