UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія селища Червоноармійськ
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4135
Скачало382
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

936 року колгоспники Червоноармійська підтримали ініціативу

хліборобів сусіднього господарства ім. Р. Люксембург про оголошення

стахановської декади підготовки до весняної сівби. 1940 року багато

ланок, бригад колгоспів порадували Батьківщину високими врожаями.

 

За роки першої та другої п'ятирічок докорінні зміни сталися н побуті

жителів Червоноармійська. Райцентр електрифікували, центральні вулиці

його вкрилися бруківкою. Населення обслуговували 6 спеціалізованих

магазинів, їдальня, 5 побутових майстерень. Працював дитсадок на 35

місць. Поліпшувалося медичне обслуговування населення, лікарня мала вже

60 ліжок.

 

Помітний крок уперед було зроблено в галузі культурного будівництва.

1932 року в Пулинах було дві семирічки та одна початкова школа, в них

навчалося 450 учнів. Центром культосвітньої роботи став клуб, де

працювала бібліотека та гуртки художньої самодіяльності. 1937 році

зведено нову двоповерхову середню школу, будинок культури з кінозалом,

кімнатами для гурткової роботи, бібліотеки для дорослих і дітей.

 

В Червоноармійську було створено 9 первинних парторганізацій, які

налічували 104 комуністи.

 

Під час Великої Вітчизняної війни селяни Червоноармійська, як і весь

радянський народ, стали на захист, соціалістичної Батьківщини.

 

10 липня 1941 року Червоноармійськ захопили окупанти. Зразу ж почалися

масові репресії.

 

30 грудня 1943 року війська 1-го Українського фронту визволили

Червоноармійськ від німецько-фашистських загарбників.

 

Одразу після

визволення відновили свою роботу райком КП(б)У, райком ЛКСМУ, виконкоми

районної і сільської Рад депутатів трудящих. Селяни взялись за відбудову

народного господарства й культурно-освітніх закладів. Робітники МТС

зібрали деталі і відремонтували кілька тракторів. Сільськогосподарські

машини колгоспам виділила держава. До весняної сівби 1944 року

Червоноармійська МТС мала вже 215 тракторів, 24 тракторні плуги, 13

сівалок, 2 автомашини; укомплектовано 9 тракторних бригад. Колгоспи

«12-річчя Жовтня», «За комунізм» активно готувалися до весняної сівби. З

особистих заощаджень колгоспники здавали насіння ярих культур, зносили

на колгоспний двір реманент. Трудовий ентузіазм проявили колгоспники,

зокрема жінки, під час весняної сівби й збирання врожаю 1944 року. В

артілі «За комунізм» самовіддано працювала бригадиром і заступником

голови колгоспу А. С. Плотницька. Зразки сумлінної праці подавали Т. П.

Білова, В. Г. Ткаченко, Г. С. Удюк, М. А. Тузюк та інші. Жінки косили

сіно, збирали хліб, працювали механізаторами. Трактористки Червоно

армійської МТС К. Войтенко, К. Вакуленко річний план тракторних робіт

виконали на 238 %. Тракторна бригада В. В. Теслі план виробітку на

трактор виконала на 180 %. Колгоспники обох артілей зібрали врожай за 20

днів, достроково виконали план здачі хліба державі та до фонду допомоги

фронту.

 

Трудящі Червоноармійська внесли на будівництво танкової колони

«Радянська Житомирщина» 68 тис. крб., передплатили 3-ю державну воєнну

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ