UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва"Національний дендрологічний парк ""Софіївка"""
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9650
Скачало790
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

мській, Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській,

Чернівецькій областях, у гірських районах Криму. Запаси сировини значні.

 

Соснам вемймутова, або біла востомчна (лат. Pнnus strуbus) — рослина,

крупне дерево роду Сосна родини Соснові. Дерево висотою 40-50 м і

діаметром стовбура до 1,5-2 м з ажурною кроной, образованой тонкими

гібкими гілками. Кора гладка, світло-сіра, у старих дерев темніє і внизу

розстріскується. Хвоя по 5 шт. в пучке пряма, гібкая, тонка і мяка, не

дуже довга (7-12 см), голубовато-зелена.. Шишки довжиною 10-20 см.

Насіння — 6-7 х 3-4 х 2,5-3 мм. Сосна Веймутова — швидко ростуща порода,

особливо в віці до 40-50 років.

 

Латаття жовте, кубишка жовта (Nuphar lutea) латаття жовте у часи

Дніпровських плавнів дійсно було дуже поширеною водяною рослиною.

Настільки поширеною, що у багатьох місцях на протязі з липня по жовтень

люди навіть заготовлювали її кореневища! У наші часи вчені виявили в їх

складі багато алкалоїдів, дубільних сполук, сахарозу, метарабінову

кислоту, багато крахмалю. В насінні – 0,1% алкалоїдів, у квітках –

глікозид серцевої дії. У Конських та Базавлуцьких плавнях латаття жовте

росло по річкових затоках, старицях, озерах. Цвітіння припадало на

період з червня по вересень. За народними прикметами його початок – 2-й

або 3-й день русального тиждня (останній тиждень перед святом Трійці).

На відміну від латаття білого, плоди латаття жовтого (до 10 см)

дозрівали над, а не під водою.

 

Вільха чорна, Вільха клейка (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) — Дерево

родини березових (Betulaceae) (10-30 м заввишки) з невеликою

яйцеподібною кроною і струнким стовбуром, вкритим темно-бурою

тріщинуватою корою. Молоді пагони зеленуваті, тригранні, гладенькі або з

рідким опушенням, клейкі. Бруньки, як і молоді листки, клейкі, тугі, на

коротких ніжках. Листки оберненояйцеподібні або округлі (4-10 см

завдовжки, 3-9 см завширшки), часто на верхівці з виїмкою, при основі

ширококлиноподібні, зубчасті, листки темно-зелені, гладенькі, блискучі,

з нижнього боку світліші, з пучками волосків у кутках жилок. Квітки

одностатеві, тичинкові — зібрані в кінцеві пониклі сережки (4-7 см

завдовжки), оцвітина чотирироздільна, тичинок чотири, квітка зовні

прикрита червонувато-бурою лускою, до нижньої частини якої зсередини

приростають один-два приквітки. Маточкові квітка у двоквіткових

дихазіях, зібрані на розгалуженому безлистому квітконосі, гілочки якого

поступово видовжуються (від 5 до 20 мм) . Приквітки маточкових квіток

при плодах дерев'яніють і утворюють луски — «шишечки» (2 см завдовжки).

Оцвітини немає, зав'язь нижня, двогнізда. Плід плоский червоно-бурий

яйцеподібний горішок (до 2 мм у діаметрі). Вільха чорна росте на лісових

низинних болотах, по берегах річок, біля джерел, утворюючи чисті або

мішані насадження, так звані вільшняки. Тіньовитривала, морозостійка

рослина. Цвіте у квітні — травні. Поширена майже по всій Україні,

особливо на Поліссі, менше в Лісостепу і Карпатах, рідко трапляється в

Степу, здебільшого по берегах великих річок, біля гирла Дністра, у

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ