UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Культурний розвиток Київської Русі
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6569
Скачало253
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

15

 

 

 

Зміст

 

 

 

Вступ

 

1. Писемність та освіта Київської Русі

 

2. Архітектура Київської Русі

 

3. Мистецтво Київської Русі

 

Висновок

 

Література

 

Вступ

 

 

 

IX – XIII ст. – це період Київської Русі. Феномен надзвичайного злету

культури Давньоруської держави вчені пояснюють тісними зв’язками з

Візантією, Хазарією, країнами Центральної і Західної Європи. Їх вплив на

культурний поступ в Русі був справді значним, але не вирішальним. У

давньоруській культурі немає галузі, розвиток якої не спирався б на

багатовікові, іноді тисячолітні місцеві традиції, збагачені впливом

сусідніх народів.

 

Досліджуючи художні вироби слов’янського і давньоруського ремесел,

археологи давно звернули увагу на незвичайно історичну глибину елементів

їхнього оздоблення. Слов’янські антропоморфні й зооморфні фібули,

давньоруські гривни-змійовики, браслети-наручні, керамічні плитки,

різьблені архітектурні деталі виявляють помітний зв'язок із мистецтвом

знаменитого «звіриного» стилю скіфів. Аналогічний зв'язок із давніми

місцевими традиціями демонструють також слов’янські кам’яні ідоли,

виявлені в Подністров’ї. Здебільшого вони людиноподібні, в багатьох

порівняно добре модельовані голови, обличчя, руки, ноги.

 

1. Писемність та освіта Київської Русі

 

 

 

На етапі завершення формування державності Київської Русі її культурі

збагатилася на нові елементи. Найважливішим з них стала писемність, яка

поширилась у східно слов’янському світі значно раніше від офіційного

введення християнства. Певне уявлення про слов’янське письмо

язичницького часу дають відкриття ряду глеків і мисок черняхівської

культури ( II – V ст.). Нині відомо близько десятка посудин з досить

цікавими графічними орнаментами. Аналіз їх, здійснений Б.Рибаковим,

показав, що перед нами добре розроблена календарна система, за допомогою

якої слов’яни рахували й ворожили. Ці ритуальні посудини з календарними

знаками доносять до нас схему річного циклу язичницько-магічної

обрядовості і засвідчують досить високий рівень культури наших пращурів.

Уже в IV ст. вони знали річний календар, який складався з чотирьох

сонячних фаз і з 12 місяців.

 

Раннє ознайомлення на Русі з писемністю засвідчує літописне повідомлення

про знахідку в Корсуні (Херсонесі) слов’янським просвітителем Кирилом

Євангелія і Псалтиря, написаних «руськими письменами». Підтвердження

цього є договори Русі з греками. З договору Ігоря з греками 944 р.

відомо, що повноваження руських купців підтверджували письмові грамоти,

а не золоті й срібні печатки, як було раніше. Імператор Візантії

Костянтин 7 Багрянородний (905 – 959) у своєму творі «Про церемонії

візантійського двору» повідомляє, що княгиню Ольгу під час її

перебування на чолі посольства Русі в Константинополі супроводжували 12

перекладачів.

 

Особливий інтерес у цьому плані становить «софіївська абетка», виявлена

С.Висоцьким на стіні Михайлівського вівтаря Софіївського собору в Києві.

Абетка написана на фресковій штукатурці, містить 27 букв, з яких 23

відповідають грецькому алфавіту, а чотири – слов’янському мовленню. На

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ