UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Смисловий зміст культури та методика проведення дискусій
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось1785
Скачало148
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

1. Розкрийте смисловий зміст культури. Визначте поняття: знання

(когнітивний смисл), цінності (ціннісний смисл), регулятиви

(регулятивний смисл)

 

 

 

Культура — це і світ смислів, які людина вкладає у свої творіння і дії.

І такими видами смислів виступають знання, цінності і регулятиви.

 

Смисли утворюються у голові людини, коли вона у відповідності зі своїми

потребами пізнає, оцінює та регулює оточуючі її явища і процеси і ті, що

відбуваються у ній самій. Відповідно цьому знання (те, що дається

пізнанням), цінності (те, що встановлюється за допомогою оцінки) і

регулятиви (те, чим регулюються дії) представляють собою три основних

види смислів.

 

Знання [когнітивний смисл) лат. cognitio — знання, пізнання — це

інформація про властивості об'єкту. Визначення знання — одне із складних

філософських питань, з приводу якого існує багато різних думок:

 

- інформація є завжди інформація про щось, а тому в будь-якій інформації

міститься якесь знання (відомості про деякий об'єкт). Але інформація і

знання — все ж таки поняття не тотожні. Знання є зміст інформації, що

характеризує її об'єкт, а інформація тут співвідноситься тільки з

об'єктом, виноситься за дужки;

 

- знання завжди є деяке ствердження, у вигляді стверджуючого, або

заперечуючого вислову. Різниця тут лише у тому, що у першому випадку

знання є ствердженням про наявність, а в іншому —про відсутність у

об'єкта будь-яких властивостей.;

 

- знання об'єктивне, тобто визначається виключно властивостями об'єкта,

а не суб'єктивними особливостями. Коли людина каже «Язнаю...», вона

робить зразу подвійне ствердження: перше, що у неї є знання про

властивості деякого об'єкта, а інше — що це знання є об'єктивним.;

 

- знання може бути як істинним так і помилковим. Невірне, помилкове

твердження — це також знання, тільки недостовірні, якщо враховувати, що

у знаннях є елемент суб'єктивності і що істинність їх — відносна;

 

- об'єктом знання може бути все, що завгодно — фізичні тіла й людські

думки, реальні явища і нездійснені мрії, те, що існує, існувало і буде

існувати, або ніколи не існувало і не буде існувати. Це означає, що у

зміст знань входять не тільки обґрунтовані і доказові ствердження, але й

не підтверджені судження, вірування і вимисли.

 

Таким чином, знання — важлива частина культури. Воно посідає важливе

місце у її змісті. З розвитком культури обсяг знань, які є у

суспільстві, постійно зростає.

 

Цінність (ціннісний смисл) — фіксована в людській свідомості

характеристика відношення об'єкта до людини і відповідно людини до

об'єкта. Об'єкт має цінність, якщо людина бачить засіб задоволення

якої-небудь своєї потреби.

 

Цінність є не об'єкт сам по собі, а його властивості, здатність

задовольняти людські потреби. Об'єкт виступає як носій цінності.

Цінності можуть мати як матеріальні речі й процеси, так і духовні явища

(знання, уявлення, ідеї тощо). Для людини може представляти велику

цінність який-небудь грошовий пам'ятний сувенір чи стара фотографія, хоч

їх грошова вартість рівна нулю. Цінностями можуть бути спогади, почуття,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ