UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Образотворче і декоративно-ужиткове мистецтво
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12448
Скачало273
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Образотворче і декоративно-ужиткове мистецтво

 

 

 

Зміни, які відбувалися у мистецькому житті українських земель упродовж

другої половини XVI – першої половини XVII ст., трансформувавши характер

мистецької культури, не заторкнули, однак, її фундаментальних основ,

тому нова мистецька епоха стала органічним продовженням на новому

історичному ґрунті традиції, виробленої після прийняття християнства й

утвердження побудованої на його засадах мистецької культури

східнохристиянського зразка. При зовнішньому її оновленні внутрішня

структура залишалася стабільною. У своїх найважливіших засадах

зберігалася й історично складена система взаємовідносин всередині самої

культури. Одним з найхарактерніших проявів цього стала традиційна роль

малярства у системі української культури другої половини XVI – першої

половини XVII ст.

 

Монументальне малярство. В умовах нового етапу розвитку мистецької

культури, який розпочинається з другої половини XVI ст., монументальне

малярство дедалі більше втрачає позиції. Останнє його пожвавлення

фіксується у перемишльському середовищі перед серединою XVI ст. І хоч

молдавський господар Олександр з 1565 р. звертався до львівських

братчиків з проханням з’єднати йому майстрів для малювання

новозбудованої церкви в Яссах , відомостей про розвиток українського

монументального малярства у львівському середовищі другої половини XVI

ст. віднайти не вдалося.

 

Про його стан на львівському ґрунті у першій половині наступного

століття певною мірою може свідчити той факт, що член Львівського

братства Григорій Федорович 1633 р. мав намір запросити для малювання

вівтаря Успенської церкви грецьких майстрів. Через десятиліття церкву

Спаса на Берестові у Києві розмалювали афонські малярі. Павло Алеппський

згадує малярську декорацію церкви в Умані, келій Києво-Печерського

монастиря, розписи на теми Страстей у вівтарі Богоявленської церкви на

Подолі в Києві.

 

У джерелах є й інші свідчення про поширення монументального малярства у

першій половині XVII ст. Один з ченців львівського Онуфріївського

монастиря 1618 р. заповів гроші на його розпис. Не пізніше 1626 р. була

помальована каплиця новозаснованого монастиря у Щеплотах на Яворівщині.

Інвентар Святотроїцького Дерманського монастиря 1627 р. згадує мальовану

каплицю, велику мальовану світлицю та мальовану світлицю з альковом.

Малярська декорація використовувалася і в екстер’єрах споруд. На вежі

Успенської церкви Унівського монастиря був орнаментальний фриз з датою

1638 р. Аналогічне оформлення 1643 р. мала вежа П’ятницької церкви у

Львові.

 

Порівняно скромні відомості про монументальне малярство

західноєвропейської традиції на західноукраїнських землях. Вони

стосуються насамперед розписів костьолів. У 1573 – 74 рр. маляр зі

Львова Якуб Лещинський, який на той час жив у Самборі, малював місцевий

парафіяльний костьол. Можливо, близько 1583 р. він розмалював костьол

св. Мартина у Скелівці (Фельштині), в якому зберігся фрагмент фрески

«Розп’яття з двома пристоячими». Фрагменти фресок відкрито у костьолі в

Чукві на Самбірщині та Успенському костьолі у Язлівці.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ