UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Основні етапи та особливості розвитку української культури XX ст.
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось26518
Скачало973
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат з культурології

 

на тему:

 

Основні етапи та особливості розвитку української культури XX ст.

 

Україна має своєрідну територію; вона розміщується між двома великими

суперетносами - східним і західним, а отже, поєднує особливості як

одного, так і іншого. Нині на емпіричному рівні робляться спроби вивести

походження України.

 

Після розпаду Київської Русі у XIII ст. почалось утворення на нашій

території самосвідомої української нації, відмінної від Білої Русі та

Московії; вона мала свої, притаманні лише їй особливості. Було кілька

етапів національного самовизначення України. Перший - з XIV по XVII ст.;

у цей час відбувався процес консолідації українського народу навколо

національної ідеї утворення державності, найвищий її пік - гетьманування

Богдана Хмельницького. Тоді була визнана багатьма державами як

самодостатній суб’єкт європейського політичного співжиття. Але з

політичних та економічних причин повного утвердження України як держави

не відбулось. Другий пік підйому національної свідомості відбувся у

другій половині XIX - на початку XX ст.; він визначався високим

інтелектуальним рівнем, коли провідні інтелектуали України утверджували

народ як самодостатню націю. Двадцяте сторіччя двічі надавало можливість

Україні визначитися як державі. Перша спроба 1917-1918 рр. була

невдалою. Наприкінці XX ст. Україна дістала нову можливість стати

державою. У 1991 р. відбулася класична революція, змінились влада, лад.

 

Сьогодні критично розглядається минуле, вчені працюють над моделями

реального національного “Я", щоб народ України, відчувши свою єдність,

внутрішній зв’язок, вагомість історичного характеру, традиції, увів їх у

свою свідомість, загартував волю і завдяки цьому утвердився серед інших

народів.

 

Розвиток української культури ХХ ст. можна позначити як період

національного відродження, що має 4 етапи:

 

Національне відродження (1917-1933).

 

Тоталітарне панування соцреалізму (1933-1956).

 

Стихійне піднесення духу національного опору (1956-1987).

 

Національно-духовне оновлення (з 1987).

 

Під час I етапу національного відродження було проголошено національну

суверенну державу при повному дотриманні демократичних засад рівності

українського народу і тих народів, що населяли Україну. З 1923 р.

починається хвиля так званої “українізації". Закінчився цей період

трагічно: у 1926 р. сталінський уряд почав в Україні наступ на

українську культуру, переслідування, а далі й знищення творчої

інтелігенції. Цей етап увійшов в історію національної культури як

“розстріляне відродження".

 

Для II етапу характерний монопольний диктат соціалістичної бюрократії,

що призвело до морального занепаду духовної культури у всіх її формах.

Основний наслідок цієї доби - фізичне і духовне знищення представників

національної інтелігенції (1934-1938).

 

В III період відродження - політичної “відлиги” (1956-1961) - відбулася

відносна лібералізація політики КПРС щодо національних культур. Сталося

деяке поліпшення мовної ситуації, зокрема був перевиданий “Словник

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ