UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Витоки української культури. Міфо-релігійні уявлення східних слов’ян
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11843
Скачало347
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

33

 

 

 

Витоки української культури. Міфо-релігійні уявлення східних слов’ян

 

 

 

1. Формування світогляду давніх українців, їх духовне життя. Національна

культура і ментальність

 

 

 

Духовна культура – складна багатогалузева система, яка включає мову,

мистецтво, науку, політику, ідеологію, право, етику, релігію, традиції,

звичаї, вірування. Отже, все, що складає духовний світ народу, його

свідомість, переконання і погляди, котрі обумовлюють особливості

поведінки і практичної діяльності. Цінності духовної культури органічно

пов’язані зі засобами їх витворення, збереження і поширення. Тому

духовна сфера – невід'ємна складова частина усієї культури. Культура

відображає світогляд народу, його національну самосвідомість,

своєрідність філософського мислення, розуміння основних проблем

загальнолюдського та власного буття. У культурі втілені етичні ідеали

українського народу, його естетичні погляди і смаки, виражені

притаманними лише йому чуттєво-емоційними формами, художніми образами і

логічними поняттями, закріпленими і національній мові, традиціях, нормах

моралі і звичаях.

 

Для українців характерна моральна свідомість. Народна мораль базується

на силі переконання, громадської думки, традицій етносу, його звичаїв.

Вона розкриває розуміння народом таких визначальних загальнолюдських

понять як добро і зло, правда, щастя, обов’язок, справедливість, краса.

Віддавна українська мораль українців найвище оцінювала такі риси і

якості, як розум, гостинність, співчутливість, дружелюбність,

працьовитість, чесність, взаємоповага, волелюбність. Народна мораль

віддзеркалюється у прислів'ях і приказках. Так, для українців найбільшим

скарбом був розум (у кого розум, у того й щастя; краще з розумним

загубити, як з дурнем знайти). Головним критерієм оцінки моральної

гідності була праця (як дбаєш, так і маєш, що посієш, те й пожнеш).

Ледарі завжди осуджувалися як нікчеми (Ледаще на віник та на смітник

годяще, без діла жити - лише небо коптити). Народ високо поціновував

дружбу (Без вірного друга велика туга, добрий сусід найближча родина).

Мудрість засуджувала незгоди, чвари (де згода панує, там і горе танцює,

сварка до добра не доведе). Провідними у народі були такі моральні

якості, як гостинність, миролюбність (гостя напій, нагодуй і спати

поклади, для гостя хоч застався, але постався). В Україні подорожнього,

убогого, сліпого, прохача завжди зігрівали, не відмовляли у проханні. В

основі української моралі були чесність, совісність, цнотливість (добро

стратиш – наживеш, честь утратиш – пропадеш, краще чесно вмерти, як

нечесно жити, цнота дорожча од золота). Народна мудрість застерігала і

від таких моральних вад, як скупість та заздрість (скупий бідніший за

жебрака, заздрий від чужого щастя сохне). Основою щастя вважалася міцна

сім’я, щире кохання (Добра жінка і здоров’я – то найбільший скарб, сім’я

міцна – горе плаче). Віковічні моральні заповіді чи не найперше

закликали бути добрими і гуманними. Дітям категорично забороняли мучити

тварин, бити жаб, руйнувати гнізда. Цікава й така деталь. Щоб не

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ