UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Умови виникнення контркультури у ХХ ст.
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось2808
Скачало131
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Умови виникнення контркультури у ХХ ст.

 

Друга половина XX в. ознаменувалася посиленням нонконформістських і

неоромантичних ідеологій. Прагнення до переоцінки цінностей захопило не

тільки традиційно схильні до цьому молодіжні, етнічні, маргінальні й

інші субкультурні утворення, але й широкі верстви населення, включаючи

значну частину інтелектуальної еліти Заходу. Ріст масових рухів в 1960-і

роки сприяв соціальній активності тих груп, які були прямо пов'язані з

виробництвом духовних цінностей. Разом зі збільшенням обсягу вільного

часу зростало прагнення людей до різних способів самовираження за

допомогою дозвілля, будь те соціально-політична активність, дилетантське

художня творчість, клубна робота або філантропічна діяльність.

Симптоматично, що автор «Цивілізації дозвілля» Ж. Дюмазедьє виходячи з

показників динаміки трудової зайнятості у Франції зробив висновок про

якісну зміну нинішніх культурних орієнтирів. Дюмазедьє вважав, що сфера

дозвілля має абсолютну самоцінність, оскільки саме в ній, а не в праці

здійснюється справжня самореалізація індивіда.

 

Одночасно з ростом популярності альтернативних соціальних проектів

заглиблювалися й усталювалися позиції неоконсерватизму, що

співвідносилися з обновленою тактикою «істеблішменту» по реабілітації

репресивних механізмів культури. Так створювалося силове поле

ідеологічного протистояння, що визначило картину західного суспільства

60-х -70-х років XX в.

 

В 1970-і роки число альтернативних соціальних рухів було надзвичайно

велике. Ф. Брюзе, наприклад, виділив наступні типологічні групи масових

рухів у ФРН того періоду: екологічного, антивоєнного, політичного,

жіночого, молодіжні, руху цивільних ініціатив, людей похилого віку,

втечі (усередину себе, у сільські комуни, секти), альтернативного стилю

життя й критики споживання, воєнізовані групи. Їхні джерела сходять до

багатопланового контр культурного кінця шістдесятих, що прийшла в Європу

й Америку з Великобританії з першою хвилею року.

 

Найбільш послідовне обґрунтування феномен контркультура одержав у

роботах Т. Роззака «Створюючи контркультуру. Думки про технократичне

суспільство й про позиції молоді» (1969) і Ч. Рейча «Зеленіюча Америка»

(1970); обоє автора маніфестували ряд принципових положень, сполучених з

новим типом індивідуальної самосвідомості. Духовний зв'язок з ідеологією

контркультури виявили у свій час багато видних представників

університетських і художніх кіл Європи й США. Так, К. Лич відносить до

них П. Суизі, П. Гудмена, Л. Гольдмана, Г. Маркузе, Ф. Фанона, А.

Гінзберга, Т. Лірі, Н. Мейлера, Д. Кон-Бендіта, Н. Брауна, А. Уотса, Р.

Лейнга, М. Маклюена, К. Лоренца.

 

Контркультура з її ідеологічними установками могла розвитися тільки в

досить стійкому суспільстві з високим рівнем життя. Контркультурний рух

1960-х років, за словами Б. Гугенбергера, «із самого початку було

продуктом не недоліку, а достатку». Криза суспільства достатку з

неминучістю викликає й криза контркультурного руху.

 

Реабілітація традиційних цінностей в ідеології неоконсерватизма, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ