UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Творчість композитора Кристофа Глюка
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7398
Скачало477
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

й в 1779 році (лібрето Ф. Кіно),

Глюк, за його власним висловленням, "намагався бути... скоріше поетом,

живописцем, ніж музикантом". Звертаючись до лібрето прославленої опери

Люллі, він хотів відродити прийоми французької придворної опери на

основі новітньої, розвиненої музичної мови, нових принципів оркестрової

виразності й досягнень його власної реформаторської драматургії.

Героїчний початок в "Арміді" переплітається з фантастичними картинами.

 

"Я з жахом чекаю, як би не здумали порівнювати "Арміду" і "Альцесту", —

писав Глюк, —...одна повинна викликати сльозу, а інша давати почуттєві

переживання".

 

І, нарешті, дивовижна "Іфігенія в Тавриді", складена в тому ж 1779 році

(за Еврипідом)! Конфлікт між почуттям і боргом виражений у ній у

психологічному плані. Картини щиросердечного сум'яття, страждань,

доведених до пароксизмів, утворюють центральний момент опери. Картина

грози — характерно французький штрих — втілена у вступі симфонічними

засобами з небувалою гостротою передчуття трагедії.

 

У величних трагедіях Глюка, які розкривають глибину щиросердечних

конфліктів людини, що піднімають цивільні проблеми, народилося нове

уявлення про музично-прекрасне. Якщо в старій придворній опері Франції

"переважала... дотепність ніж почуття, галантність ніж страсті, а

добірність і колорит — віршуванням патетичності, необхідної...

ситуацією", то в глюковській драмі високі страсті й гострі драматичні

зіткнення зруйнували ідеальну впорядкованість і перебільшену добірність

придворного оперного стилю.

 

Кожний відступ від очікуваного й звичного, кожне порушення

стандартизованої краси Глюк аргументував глибоким аналізом рухів

людської душі. У подібних епізодах і народжувалися ті сміливі музичні

прийоми, які передбачили мистецтво "психологічного" XIX століття. Не

випадково в епоху, коли опери в умовному стилі окремими композиторами

писалися десятками й сотнями, Глюк протягом чверті століття створив

усього п'ять реформаторських шедеврів. Але кожний з них неповторний за

своїм драматургічним виглядом, кожний виблискує індивідуальними

музичними знахідками.

 

 

 

6. Реакція на нові реформаторські тенденції в опері Глюка

 

 

 

Прогресивні зусилля Глюка впроваджувалися в практику не так легко й

гладко. В історію оперного мистецтва навіть увійшло таке поняття, як

війна пиччинистів — прихильників старих оперних традицій — і глюкистів,

які в новому оперному стилі, навпаки, бачили здійснення своєї давньої

мрії про справжню музичну драму, що тяжіє до античності.

 

Прихильників старого, "пуристів і естетів" (як затаврував їх Глюк),

відштовхувало в його музиці "відсутність витонченості й шляхетності".

Вони дорікали йму у "втраті смаку", вказували на "варварський і

екстравагантний" характер його мистецтва, на "лементи фізичного болю",

"конвульсивні ридання", "крики прикрості й розпачі", які витиснули

принадність плавної, врівноваженої мелодії.

 

Сьогодні ці докори представляються смішними й безпідставними. Судячи про

новаторство Глюка з історичною відстороненістю, можна переконатися в

тому, що він дивно дбайливо зберігав ті художні прийоми, які вироблялися

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ