UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Творчість композитора Кристофа Глюка
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7413
Скачало477
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ому, що він дивно дбайливо зберігав ті художні прийоми, які вироблялися

в оперному театрі протягом попереднього півторасторчіного періоду й

утворили "золотий фонд" його виразних засобів.

 

У музичній мові Глюка очевидний спадкоємний зв'язок з виразною і

пестячою слух мелодійністю італійської опери, з витонченим "балетним"

інструментальним стилем французької ліричної трагедії. Але в його очах

"щира мета музики" полягала в тому, щоб "дати поезії більше нової

виразної сили". Тому, прагнучи з максимальною повнотою й правдивістю

втілити в музичних звуках драматичну ідею лібрето (а поетичні тексти

Кальцабіджи були насичені справжнім драматизмом), композитор наполегливо

відкидав всі декоративні й трафаретні прийоми, які суперечили цьому. "Не

на місці застосована краса не тільки втрачає більшу частину свого

ефекту, але й шкодить, збиваючи зі шляху слухача, що не перебуває вже в

розташуванні, потрібному для того, щоб з інтересом стежити за

драматичним розвитком", — говорив Глюк.

 

І нові виразні прийоми композитора дійсно руйнували умовну типізовану

"красивість" старого стилю, але зате максимально розширювали драматичні

можливості музики. Саме в Глюка у вокальних партіях з'явилися мовні,

декламаційні інтонації, що суперечили "сладостній" плавній мелодійності

старої опери, але правдиво відбивали життя сценічного образа. Назавжди

зникли з його опер замкнуті статичні номери стилю "концерту в костюмах",

розділені сухими речитативами. Їхнє місце зайняла нова композиція

великого плану, побудована по сценах, що сприяє наскрізному музичному

розвитку й підкреслює музично-драматичні кульмінації. Оркестрова партія,

приречена в італійській опері на жалюгідну роль, стала брати участь у

розвитку образа, і в глюковських оркестрових партитурах розкрилися

невідомі до тих пір драматичні можливості інструментальних звучань.

 

"Музика, сама музика, перейшла в дію..." — писав про глюковську оперу

Гретрі. І справді, вперше протягом вікової історії оперного театру ідея

драми втілилася в музиці з такою повнотою й художньою досконалістю.

Дивна простота, що визначила вигляд кожної вираженої Глюком думки,

виявилася також несумісною зі старими естетичними критеріями. Далеко за

межі цієї школи, в оперній і інструментальній музиці різних країн

Європи, впроваджувалися естетичні ідеали, драматургічні принципи, форми

музичного вираження, розроблені Глюком. Поза глюковської реформою не

дозріла б не тільки оперна, але й камерно-симфонічна творчість пізнього

Моцарта, а певною мірою й ораторіальне мистецтво пізнього Гайдна. Між

Глюком і Бетховеном наступність так природна, так очевидна, що здається,

начебто музикант старшого покоління заповів великому симфоністу

продовжити розпочату ним справу.

 

Останні роки життя Глюк провів у Відні, куди вернувся в 1779 р.

Композитор помер 15 листопада 1787 року у Відні. Прах Глюка, спочатку

похований на одному з околишніх цвинтарів, був згодом перенесений на

центральний міський цвинтар, де спочивають всі видатні представники

музичної культури Відня. Подібно дев'яти неповторним симфоніям, які

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ