UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Культура та мистецтво Туреччини
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11392
Скачало524
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

айнята Малоазіатським

нагір'ям, у складі якого розрізняються окраїнні Гори (Понтійські і Тавр)

і розташоване між ними Анатолийское плоскогір'я. Низинних рівнин у

країні мало, вони належать до окремих ділянок морських узбереж і до усть

рік.

 

Понтійські гори простягнулися паралельно берегу Чорного моря більш ніж

на 1000км. На сході вони доходять до границі з Грузією і Вірменією, на

заході — до рівнини в низов'ях р. Сакар’я. Понтійські гори не

представляють безупинного ланцюга і розділяються глибокими міжгір’ями

або долинами, ланцюжками улоговин на кілька гряд, що йдуть паралельно

береговий лінії.

 

На півночі Понтійські гори круто спускаються до Чорного моря, залишаючи

вузьку прибережну смужку шириною в 5 — 10 км. Лише в усті великих рік

Кизил-Ірмак, Ешиль-Ірмак і Сакар’я прибережна рівнина розширюється до 60

—70 км.

 

Середня висота Понтійських гір близько 2500 м. У східній частині гірські

хребти досягають найбільшої висоти (гора Качкар, 3931 м), дуже круті

схили, альпійські гребені, відсутність наскрізних долин роблять ці гори

важкопрохідними. До заходу Понтійські гори знижуються до 900 м,

максимальна висота їх там не перевищує 2000 м.

 

На півдні Туреччини, уздовж Середземноморського узбережжя, простягнулася

складна гірська система під загальною назвою Тавр (Торос). У силу

великих внутрішніх розходжень її розділяють на три частини: Західний,

Центральний і Східний Тавр.

 

Західний Тавр — гірська система, що охоплює затоку і Анталію. На заході

і сході затоки гори далеко вдаються в море, займаючи Лікійський і

Кілікійський півострова. Досить високі гірські хребти (Бедаг, 3086 м,

Ельмалі, 3073 м) розділені глибокими долинами і порізані каньйонами. Між

хребтами Західного Тавра, особливо на його півночі, розташовані групи

озер і глибоких улоговин (прісні озера: Бейшехир, Егридир, Сугла,

солоні: Аджигель, Акшехир, улоговина Іспарта й ін.), які дали назву

цьому району — “турецька країна озер”. Трохи відокремлено розташовані

хребти Султан (2581 м) і. Егрібурун, які мають незвичайне для Західного

Тавра простягання з південно-сходу на північний захід.

 

Центральний Тавр виділяється серед сусідніх відрізків Тавру найбільшою

висотою й альпійським типом рельєфу. Висота багатьох хребтів тут

перевищує 3000 м. На заході до південного-заходу Центральний Тавр

близько підходить до Середземноморського узбережжя, круто обриваючись у

море. Лише в деяких місцях на узбережжі є смужки алювіальних рівнин, як

це можна спостерігати в районах Анамура, Аланії, Силифке і Фінікі.

Північно-східне продовження Тавра, зайняте хребтами Бинбога і Тахтали,

відомо ще за назвою Антитавра. Ці хребти простираються з південно-заходу

на північний схід і, знижуючись, зливаються з плоскогір'ям Узуняйла.

 

Розташоване між окраїнними горами Анатолийське плоскогір'я прийняте

розділяти на Внутрішню Анатолію і Східну Анатолію. Перша з них

представляє більш знижену частину плоскогір'я. Вона складається з ряду

улоговин, серед яких височіють на зразок островів і окремих ізольованих

низькогірних кряжів. Висоти тут збільшуються з заходу на схід з 800—1200

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ