UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Українські міста в контексті європейської культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11486
Скачало459
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ка та Києво-Могилянська Академії, Чернігівський

колегіум орієнтувались на провідні центри Європи.

 

Майже тисячолітня історія західноєвропейської україніки, яка так чи

інакше стосується вказаних міст, поділяється на багато етапів і

періодів, різних за змістом і характером, за превалюючими інтересами і

тенденціями. Свій початок вона веде з ХІ-ХII ст., з часів Київської

Русі, котра визначилася як передусім європейська держава, включена в

контекст європейської історії, а її культура й література — як складова

частина розмаїтої культури європейського середньовіччя. Активна участь

Київської держави, її культурних та соціально-політичних центрів —

Чернігова та Києва, в політичному житті тогочасної Європи зумовила появу

значного інтересу до Русі на Заході, який відбився і в літературних

пам'ятках, зокрема в історичних хроніках та епічній поезії. Ці

різнорідні пам'ятки засвідчують, що в свідомості європейців ХІ-ХII ст.

вона існувала як етнополітичне утворення, включене в систему

європейських реальностей і відносин. Відповідно західними хроністами й

поетами Київ та Чернігів сприймалися не як фантастичний край чудес, а на

реалістичний лад, як знана географічно-політична реальність, як міста

сильної держави з безпосереднім впливом на політичне життя континенту.

 

У ХV-ХVI ст. розвиток обізнаності Західної Європи з Україною був тісно

пов'язаний з культурним рухом Відродження. Причому переважно з тим

аспектом цього руху, який незаслужено залишається в тіні — з великими

географічними відкриттями, бурхливим розширенням знань про «земний

світ». Не слід забувати, що доба Відродження — це не тільки відкриття

давніх манускриптів і освоєння античної культурної спадщини, а й

відкриття нових світів та їх вивчення, не тільки Поджо Браччоліні, а й

Христофор Колумб. У відповідності з сутністю ренесансно-гуманістичної

ідеології це вивчення набувало своєрідного людинознавчо-етнографічного

характеру. Стосується сказане й західноєвропейської україніки доби

Відродження, в якій найчисленнішу групу пам'яток становлять

географічно-етнографічні описи українських земель — Галичини, Волині,

Поділля, Києва з Київщиною і Сіверщини. Особливо тій частині пам'яток,

які були написані «людьми практики», притаманні ренесансний раціоналізм

і емпіризм, прагнення до точної і правдивої фіксації маловідомої країни

та життя її народу.

 

Найбільший інтерес на Заході в ХVI-ХVIII ст. викликала бурхлива

соціально-політична історія України, невтомна боротьба «країни козаків»

за національне й соціальне визволення. Але поряд з тим у західних

джерелах знаходить широке відображення мирне життя українського народу,

його хліборобський життєвий уклад і заняття, йогопобут і звичаї. Ці

джерела містять багатий етнографічний і соціологічний матеріал, який ще

належною мірою не використаний нашою наукою. Починаючи з другої половини

XVI ст., в західних джерелах проявляється зацікавлення пам'ятками

давньоруської культури, зокрема архітектурою київських соборів і церков.

В багатьох західних пам'ятках кінця XVII й XVIII ст. йдеться про

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ