UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Українські міста в контексті європейської культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11488
Скачало459
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

зміцнення,

заснований на місці давньоруського XI-XIII стст. Наприкінці XIII -

початку XIV стст. дерев'яний замок поступово заміняється кам'яним. В

описі Луцька 1545 р. зазначено, що у Верхньому замку В'їздна, Стирова і

Владича вежі кам'яні. Спочатку стіни і вежі замка були трьохярусними і

завершувалися зубцями - мерлонами. Пізніше, у зв'язку з поширенням

вогнепальної зброї, зміцнення були модернізовані. Перебудови не раз

проводилися і пізніше. Спочатку замок був у стилі романо-готичної

архітектури, але при перебудовах у середині XVI ст. він придбав риси

ренесансу. У 30-х рр. XX ст. проведені часткові ремонтно-консерваційні

роботи. У 1970-1977 рр. у замку здійснені великі реставраційні роботи

(архітектори М.М.Говденко, Є.М.Годованюк), у результаті яких були

відновлені покриття над вежами, оборонні пристрої уздовж стін. В одній з

веж розташований музей дзвонів. [12, 3-4]

 

В'їздна вежа (Надвратна), кінець XIII ст. Можна припустити, що кам'яні

вежі почали зводити, коли замок у цілому ще залишався дерев'яним.

В'їздна вежа розташована в західному куті замка. Спочатку була

трьохярусной, але пізніше стала п'ятиярусной. Лицьова поверхня стін

выложена з цегли, середина забутована вапняком і кирпичем на

вапняково-піщаному розчині. Загальна висота вежі 27 м. Через рів був

перекинутий звідний міст, що входив у ніші, сліди яких простежуються на

західному фасаді. Звідний міст у XVI ст. замінили постійним, а проїзд і

прохід у вежі заклали, замінивши одним прорізом напівциркульної форми.

Первісна проїзна арка була стрілчаста, сліди її збереглися з внутрішньої

сторони. Вежа з'єднувалася зі стінами, цегельними крученими сходами.

Другий і третій яруси західного фасаду декоровані нішами, що у середині

XVI ст. мали лиштви з піщанику. З занепадом замка у XVI ст. вежа

поступово руйнується. Після реставрації у 1969-1974 рр. вежі повернули

вигляд, що склався до XVII ст. [14, 79]

 

Стирова вежа, XIII - XIV ст. Розташована в східній частині замка над р.

Стир, від чого й одержала свою назву. При розкопках 1978 р. під нею були

виявлені залишки більш древньої кам'яної, можливо середини XII ст. У XV

ст. замурували зубці-мерлони, надбудували ще один ярус, пробили нові

бійниці. У 1552 р. при перебудові замка над нею з'явився аттик і кам'яні

витісані обрамлення вікон. Висота вежі 27 м. [14, 79-80]

 

Владича вежа, кінець XIII ст. Розташована в північно-західному краї

замка. Загальна висота вежі 13,5 м. Стіни замка, кінець XIII - початок

XV стст. оточують замок по всьому периметру. У XV ст. зубці на стінах

замурували, висоту стін збільшили на 3-4 м, улаштували бійниці в два, а

подекуди в три ряди, придатні для вогнепальної зброї. Загальна висота їх

досягала 10-12 м. Із внутрішньої сторони уздовж стін тягнуться дерев'яні

настили в кілька ярусів, з яких під час облог воїни стріляли по ворогу.

[14, 80]

 

Житловий будинок шляхетський, 1789 р. Розташований у південної стіни

замка між В'їздною і Стировою вежами на місці древнього князівського

"готичного" палацу, що існував на початку XV ст. Він мав 50 м у довжину,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] 19 [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ