UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Українські міста в контексті європейської культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11491
Скачало459
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

для оборони під’їзду до фортеці. В

плані набула споруда форму підкови, приміщення можливо мали бійниці, на

випадок облоги були три підземні ходи, якими можна було дістатися до

річки та до міських укріплень. Орлович при описі споруди теж відмічав її

оборонний характер, що видавали дві напівкруглі башти в середній частині

“підкови”. Л.Маслов називає костьол бернардинців типовим єзуїтським

костелом, а таким є Іль Джез в Римі, на якій схожий за зображеннями XIX

ст. цей костьол, хоча існують і певні відмінності (поділ простору нави,

абсидна частина, декор).

 

Але повернемося до історії “народження” будівлі. Чернечий орден

Бернардійців становив гілку ордену францисканців. Бернардинський орден,

дуже відомий своїми суворими правилами, відігравав важливу роль в житті

Луцька в XVII . і на початку XVIIІ ст. [15, 72-73]

 

Діяльність ченців ордену в Луцьку розпочинається з 1645 р., в 1646 р.

вони отримали від польського короля Владислава IV привілей на купівлю

плацу у Юзефа Сеницького. Цікавий факт, що плац той на окописьках, де

було поховано 40тис. мешканців, які загинули під час нападу військ Б.

Хмельницького.

 

Побудований кляштор в 1648 р. на місці старої Георгівської церкви.

Фундаторами були Станішевська та Ліневський. На кошти Агнешки

Станішевської побудований був перший дерев’яний кляштор. В 1696 р.

сталася пожежа, підпалив органіст, щоб приховати крадіжку. Після пожежі

був побудований другий теж дерев’яний костел але на мурованому

фундаменті.

 

В 1720 р. був закладений новий мурований кляштор, основним фундатором

якого став віленський староста князь Карл Радзивілль. Як раз тоді абрис

набув форму підкови, і тоді були зроблені муровані підземні ходи, на які

особисто князем було виділено 16тис польських злотих, а на будівлю

кляштору – 40тис. Під час виконання дорожних робіт в другій половині ХХ

ст. підземні ходи було знищено. [15, 74-75]

 

Слід зауважити що кошти на будівництво виділяв не тільки Карл

Радзивілль, а й інші. Цікавий переказ можна зустріти в літературі

присвяченій собору. “як то постукався пізно ввечері в двері

бернардинського кляштору бідновдягнутий чоловік, попросив їжі та

притулку, додавши, що дуже щедро віддячить. Та настоятель Сокирський

відповів що всі вже пообідали і наказав дати подорожньому хліб та кухоль

пива. Незнайомцю такий прийом не сподобався і він пішов до тринітарів,

де його три дні приймали та годували. Віддячив незнайомец дуже щиро

віддав свої скарби тринітарам - так був побудований тринітарський

кляштор. А незнайомцем був Павло Майковський з Брацлаву, якій вирішив

використати свої багатства на славу Богу. І взнавши, що бернардійці не

мають мурованого кляштору спочатку подався до них…”

 

В 1737 р. закладається третій вже мурований костел. Він повинен був бути

в плані у вигляді троянди. Але за проектом Павла Гіжиського був

розроблений новий костел, попередній план не влаштовував зламаним дахом.

Фундамент вже закладеного костьолу розібрали почали будувати новий.

Фундатором виступив знову Карл Радзивілль. Завершення будівництва

фундували житомирський каштелян Станіслав Прушинський та Соболевський.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] 21 [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ