UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Українські міста в контексті європейської культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11474
Скачало459
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

я діячі різних конфесій — Герасим Смотрицький, Іван

Федоров, греки Імануїл Мосхопулос, Діонісій Раллі та Євстахій Нафанаїл,

Симон Пекалід, протестанти білорус Андрій Римша та українець Мотовило.

 

Наступний період діяльності академії (1587—1620) характеризується

найвищим її розквітом. До Острога прибували видатні особистості —

українці і чужоземці з багатим європейським науковим та педагогічним

досвідом. Українець Купріян навчався в Падуї та Венеції, Ісакій

Борискович — в Александрії. З вихованців Падуанської академії

вирізнялися греки Никифор Кантакузин і Кирило Лукаріс. Взаємовигідні

культурні зв’язки з монастирями Афона були налагоджені ще в 70-х роках

XVI століття. Туди мандрували Іван Вишенський, Ісакій Борискович.

Водночас афонські ченці приходили до Острога по місцеві видання,

постачаючи друкарні потрібні рукописи. [21, 31-34]

 

З академією активно співпрацювали польські діячі. Одним із них був Ян

Лятош — астроном, математик, доктор медицини, випускник Падуанського та

Краківського університетів. Славу Острогу принесли і українці-самоуки,

визнаний православний публіцист Герасим Смотрицький — перший ректор

однойменної академії, полеміст Іван Вишенський, літератор Дем’ян

Наливайко, його брат, керівник народного повстання в Україні Северин

Наливайко. У бурхливій діяльності академії визначальну роль відігравала

і сама атмосфера, що панувала в Острозі на межі двох століть: тут

співіснували різні національно-культурні традиції. У місті з населенням

п’ять тисяч чоловік із допомогою італійських архітекторів у стилі

Ренесансу було збудовано замок, три дерев’яних палаци, ратушу, міські

вежі. Діяли костел, дві синагоги зі знаною єшібою — духовною і

загальноосвітньою школою, татарська мечеть, кальвіністський та

протестантський храми. У місті жили, крім українців, поляки, німці,

шотландці, угорці, греки, татари, євреї. [32, 184– 186]

 

Зібрані матеріали, що визначають особливості мистецького середовища

Острога епохи академії, дають підстави повернути «українським Афінам» ще

один незаслужено забутий і вагомий аспект історії міста. Як і Афіни,

Острог також характеризується активним мистецьким життям. Серед

вихованців академії — чимало культурно-освітніх і церковних діячів. Один

із них — Йов Княжицький — заснував Манявський скит, де в особливій шані

був церковний спів, зокрема болгарський. Скит на два століття став

головним осередком культивування цього яскравого музично-стильового

явища в Україні. Добрим знавцем церковного хору вважався і майбутній

київський митрополит Йов Борецький, що теж навчався в Острозі. [23,

19-21]

 

Велику любов і шану до церковного співу та музики виявляв патрон

академії князь Острозький. Польський хроніст Рафал Янчинський у середині

ХVII століття писав: «У народі він (князь Острозький) мав авторитет і

популярність, особливо через свою набожність… умів цитувати псалми та

гімни (церковні), у святинях свого обряду мав хори…» [21, 36]

 

Співпраця видатних людей академії поступово наводила їх на думку про

необхідність пошуків альтернативного щодо Заходу і православного Сходу

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] 24 [25] [26] [27] [28] [29]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ