UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Українські міста в контексті європейської культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11462
Скачало459
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ого щодо Заходу і православного Сходу

культурного розвитку, такого шляху, який би синтезував здобутки

візантійсько-руської духовності з трансформованими на вітчизняних

теренах елементами духовного життя інших культур. Острозькі книжники

вперше в історії української думки обережно підійшли до здійснення

такого синтезу, поєднуючи його з українською та грекофільською

орієнтаціями.

 

Завдяки сприянню князя Острозького місто стало найбільшим на Волині і

одним із найвпливовіших в Україні. Важливим у житті міста став 1585 рік,

коли на прохання князя Острозького король Стефан Баторій надав місту

привілей на магдебурзьке право. Король дозволяв «…ратуш будовати, крами,

вагу, постригальню, лазню посполитую меть… корчми вольниє держати,

ремесла цеховиє…»

 

Протягом 60-річного існування Острозької академії (1576—1636 рр.) її

випускниками стали, за найскромнішими підрахунками, понад 500 осіб.

Серед них — відомі вчителі, літератори, друкарі, проповідники. Навіть на

основі тих нечисленних даних, що збереглися, можна стверджувати, що

більшість відомих українських і білоруських діячів кінця XVI початку

XVII століть були пов’язані з Острогом.

 

Занепад академії, а згодом і її ліквідація, виявилися результатом

діяльності єзуїтів. Вони прагнули до посилення своєї ролі у цьому

регіоні, а це ставало неможливим без ліквідації видавничого

літературно-наукового гуртка й усього культурно-ідеологічного осередку.

Адже острозька еліта своєю активною православною пропагандою стояла на

заваді здійсненню далекосяжних намірів Ватикану та польської шляхти.

Оскільки єзуїтам не вдалося схилити князя Острозького на свій бік, вони

спрямували всю свою енергію на спадкоємців князя. Католиком став його

старший син Януш, а в 1583 році змінив віру й другий син — Костянтин. Ще

один син, Олександр, у 1592 році одружується з відомою покровителькою

єзуїтів Ганною Костчанкою. 1636 року над острожанами організовано

шляхетський суд, і їх жорстоко катували та страчували. Суд ухвалив

введення унії на Острожчині. Заснований у 1624 році єзуїтський колегіум

активно сприяв польсько-католицькій експансії. Найбільшим виявом

фанатизму Ганни-Алоїзи Острозької став у 1654 році її заповіт, за яким

численні маєтності і великі суми грошей переходили у власність

протегованого ордену єзуїтів, костьолів, католицьких шпиталів. [21,

58-63]

 

Національно-православне спрямування Острозької академії не викликало

захоплення в ортодоксальних католицьких колах. Маючи на увазі саме цей

навчальний заклад, польський письменник, єзуїт Петро Скарга писав: «…і

не було ще на світі і не буде жодної академії, колегії, де б теологія,

філософія й інші визволені науки іншими мовами вивчились і

порузумівались. З слов’янської мови жоден не може бути вченим». [32,

186]

 

Острогу недавно виповнилося 900 років. Воно й сьогодні відоме далеко за

межами України своїм історичним, політично-культурним та духовним

впливом на суспільний розвиток України впродовж XIV—XVIII століть.

Починаючи з двадцятих років XVII століття, уряди іноземних держав, до

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] 25 [26] [27] [28] [29]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ