UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Проблеми міжкультурного діалогу
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9952
Скачало462
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

конує такі функції:

 

1. інтегруючу – мова об’єднує людей, створює в них відчуття групової

єдності, групової ідентичності і, отже, сприяє перетворенню населення в

суспільство;

 

2. організуючу – мова виступає засобом планування, мобілізації зусиль,

адекватної передачі волі від одних структур суспільства до інших;

 

3. регулюючу – мова забезпечує здатність підтримувати і відтворювати

високу інтенсивність внутрішніх зв’язків, якими поширюються

інтелектуальні й моральні імпульси, що пронизують суспільство.

 

Ці функції мова найуспішніше поєднує тільки тоді, коли вона витворена

даним суспільством, пристосована саме до його менталітету, до його умов

існування, і стала спільним надбанням для всіх його членів. Духовна суть

об’єднує всі мови всіх народів, хоча звукова й знакова відмінність між

ними очевидна. Якби було інакше, жодних можливостей порозуміння між

різномовними індивідами й народами не було б. Оскільки непорозуміння все

ж існують і доволі значні, спосіб лікування полягає не в переході до

режиму одномовності, а навпаки – до багатомовності, адже саме вона

допомагає побачити й відкрити безмежні обшири духовного як загального,

побачити загальне як духовно різноманітне; врешті – допомагає перейти в

єдине духовне загальне.

 

Характерно, що в контексті комунікації, міжкультурного діалогу розмаїття

мов не лише не виключає, але й потребує зміцнення духу і простору

функціонування рідної мови. Вивчаючи рідну мову людина одночасно засвоює

категорії, якими користується її народ і її культура. Як член спільноти

вона формує своє бачення світу не на основі самостійного опрацювання

своїх переживань, а в рамках закріпленого в поняттях мови досвіду її

мовних предків. Людина виростає в середовищі рідної мови, “зростається”

з нею: вміння говорити рідною мовою стає для людини таким же натуральним

явищем, як уміння дихати, ходити, їсти. Людина стає співносієм мови.

[21, 108-109]

 

Рідна мова є основою існування спільноти, це ланцюг, що поєднує нинішнє

покоління з минулими і майбутніми, єднає людей у просторі. У живій мові

процес “світотворення”, “омовлення” світу не припиняється: кожне

покоління робить до нього свій внесок, залишає у ньому сліди свого

перебування на світі. Оволодіваючи рідною мовою, людина тим самим

засвоює і закріплені в ній уявлення про світ, ставлення до нього,

способи мислення і дії, ідентифікує себе з власною культурою, з позицій

якої ведеться діалог з іншою культурою. Досвід показує, що народ, який

втрачає рідну мову, від міжкультурного діалогу поступово віддаляється

(відходить) і навпаки, народ, який утверджує свою мову у мовному

розмаїтті цивілізації, втягується в цей діалог все більш поважно та

інтенсивно.

 

 

 

Розділ IV. Зміна культур у результаті їхнього діалогу

 

 

 

Розглядаючи роль запозичення в процесі розвитку культури, відзначимо, що

цей механізм може реалізуватися як:

 

- всередині певної культури, забезпечуючи поширення зразків культури

серед даного народу, так і

 

- у ході між культурного діалогу різних суспільств, народів, тобто

кросскультурної взаємодії.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] 12 [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ