UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Проблеми міжкультурного діалогу
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9935
Скачало461
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

моузгоджуються і закріплюються не лише у правових нормах. [22, 108]

 

Значно більш стійкими формами закріплення і, так би мовити, “контролю”

над процесами культурної ідентифікації виступають на нашу думку,

геополітичні структури і цінності, на яких вони базуються.

 

 

 

І.2 Механізм діалогу культур

 

 

 

Проблема міжкультурного діалогу є похідною від теорії міжкультурної

взаємодії або ж комунікації, ґрунтовно розробленої А.Молем. Долаючи

певну формалізацію, притаманну його творам, діалог культур можна

визначити як процес спілкування культур, у ході якого відбувається їх

взаємна трансформація. У цьому плані визнаються три стратегії можливого

розгортання діалогу культур:

 

1. домінування однієї з культур;

 

2. синтезування культур у нову культуру без збереження цих культур;

 

3. синтезування зі збереженням обох культур.

 

Для того, щоб зрозуміти, як працює механізм діалогу культур, методично

корисно уявити культуру у вигляді своєрідної системи, яка складається з

декількох підсистем. Для взаємодії з іншою культурою, створюється

відповідна підсистема, у якій і відбувається складний процес узгодження

(адаптація) власних культурних кодів з кодами іншої культури. Такі

процеси відбуваються в обох культурах, які вступають у діалог, – кожна з

них створює спеціальну підсистему для діалогу з іншою. Неуспіх

культурної адаптації призводить до згортання діяльності цієї підсистеми,

а не системи всієї культури. Успішне просування культурної адаптації

може приводити до більш широкого впливу вже видозмінених відповідною

підсистемою зовнішніх культурних впливів на всю систему культури. [22,

109]

 

Діалог культур можливий лише за умови збереження власного культурного

коду, “ядра” кожної культури-учасниці. При цьому слід розрізняти

міжкультурний діалог країн, близьких геополітично, і країн, геополітично

значно відмінних. На зламі століть у різних країнах і регіонах

активізувалися процеси культурного самовизначення етносів, відродження

етнокультурних традицій, як відповідь на зростаючу глобалізацію світу з

її небезпекою уніфікації і стандартизації способу життя. Небувалий

стрибок у розширенні міжнародного співробітництва всупереч усім

очікуванням не призвів до зниження гостроти міжетнічних, релігійній та

економічних проблем, світ став більш конфліктним, що, як ніколи, змушує

шукати шляхи до філософії мирного співіснування членів світового

співтовариства.

 

Останнє гостро ставить проблему толерантності як поваги до чужих

цінностей, а ще більше — як позиції, що припускає розширення кола

особистих ціннісних орієнтацій за рахунок позитивної взаємодії з іншими

культурами. Толерантність в своїй основі – це процес збагачення новим

культурним надбанням, соціальним досвідом. Активна моральна позиція і

психологічна готовність до терпимості – основні компоненти поняття

толерантності. Природно, що ці компоненти не виникають на порожньому

місці, і не є – як і будь-яка соціальна якість – уродженими. Отже, й

активна моральна позиція разом із психологічною готовністю формуються,

стимулюються (насамперед – "зсередини") і корегуються. Метою формування

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ