UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Проблеми міжкультурного діалогу
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось10195
Скачало476
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

окий рівень

національної самосвідомості. Національна єдність виникає як на

моноетнічній, так і на поліетнічній основі через спільну господарську

діяльність і державно-політичну регуляцію. Це доповнюється і створенням

відповідної культури – мови, ідеології, норм, звичаїв тощо. В країнах

Азії та Африки національна єдність здебільшого складається на основі

спільного історичного досвіду, накопиченого в ході колоніального гніту і

боротьби за національну незалежність і національне самовизначення. [20,

178-180]

 

Відомо, що у постколоніальних країнах національне об’єднання перш за все

здійснюється державою. В сфері культури вона також виступає важливим

засобом утвердження єдності. Процеси культурної консолідації нації часто

опиняються подвійними і призводять до зростання міжнаціональних протиріч

в межах однієї держави або між ними. В Індії прямее засудження

викликають тенденції етнічної і мовної консолідації, що викликає

напружені зіткнення між представниками різних етномовних груп.

 

Чисельні індійські вчені та політики вбачають в локальному націоналізмі

причини конфліктів і непорозумінь, що призводять до дезорієнтації

державної єдності. [20, 183]

 

Нерідко міри щодо укріплення територіального і державного націоналізму

призводять до обмеження прав або вигнання інонаціональних груп (навіть

якщо представники цих груп проживали в країні протягом декількох

поколінь). Ці процеси спостерігалися у таких країнах, як Гвінея, Уганда,

Кенія, Замбія, у 70-х роках, а з кінця 80-х–початку 90-х рр. охопили

країни колишнього Радянського Союзу. Здебільшого, за цими мірами стоять

економічні причини, наприклад ослаблення конкуренції для “титульного

етносу” у доступі до місцевих ресурсів, що, в свою чергу, призводить до

господарських збитків. Однак це не виключає появи і соціокультурних

причин, якщо виникає нагальна потреба у прискореному формуванні нації і

подоланні локальних перешкод.

 

Саме у спілкуванні між цивілізаціями у минулому досягалися найсуттєвіші

результати в обміні духовними, художніми, науковими досягненнями. У

середні віки європейська цивілізація багато запозичила з мусульманського

регіону, і пізніше Індія і Китай зробили немалий внесок в культуру

Заходу. Інтенсивний обмін відбувався між ісламським, індійським та

буддійським регіонами. На зміну конфліктності цивілізаційних

взаємовідносин приходило мирне співіснування і плідна взаємодія.

 

Як показали новітні дослідження, різнобічні контакти давно існували між

Африканським континентом та іншими регіонами, хоча і послабилися за

часів колоніального підкорення. Досягнення незалежності багатьма

країнами Азії та Африки сприяло зникненню колишніх обмежень і прояву тих

потенцій, що містилися у різних етнокультурних і національно-політичних

спільнотах. Природно, що державні принципи самовизначення націй

переважно визначали і характер культурних зв’язків між різними

суспільствами. Великий вплив на ці відносини спричиняли і різноманітні

політико-економічні організації: СНД, АСЄАН, Ліга Арабських держав,

Організація африканської єдності, МОФ та інші.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ