UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Проблеми міжкультурного діалогу
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9955
Скачало462
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

олідація і високий рівень

національної самосвідомості. Національна єдність виникає як на

моноетнічній, так і на поліетнічній основі через спільну господарську

діяльність і державно-політичну регуляцію. Це доповнюється і створенням

відповідної культури – мови, ідеології, норм, звичаїв тощо. В країнах

Азії та Африки національна єдність здебільшого складається на основі

спільного історичного досвіду, накопиченого в ході колоніального гніту і

боротьби за національну незалежність і національне самовизначення. [20,

178-180]

 

Відомо, що у постколоніальних країнах національне об’єднання перш за все

здійснюється державою. В сфері культури вона також виступає важливим

засобом утвердження єдності. Процеси культурної консолідації нації часто

опиняються подвійними і призводять до зростання міжнаціональних протиріч

в межах однієї держави або між ними. В Індії прямее засудження

викликають тенденції етнічної і мовної консолідації, що викликає

напружені зіткнення між представниками різних етномовних груп.

 

Чисельні індійські вчені та політики вбачають в локальному націоналізмі

причини конфліктів і непорозумінь, що призводять до дезорієнтації

державної єдності. [20, 183]

 

Нерідко міри щодо укріплення територіального і державного націоналізму

призводять до обмеження прав або вигнання інонаціональних груп (навіть

якщо представники цих груп проживали в країні протягом декількох

поколінь). Ці процеси спостерігалися у таких країнах, як Гвінея, Уганда,

Кенія, Замбія, у 70-х роках, а з кінця 80-х–початку 90-х рр. охопили

країни колишнього Радянського Союзу. Здебільшого, за цими мірами стоять

економічні причини, наприклад ослаблення конкуренції для “титульного

етносу” у доступі до місцевих ресурсів, що, в свою чергу, призводить до

господарських збитків. Однак це не виключає появи і соціокультурних

причин, якщо виникає нагальна потреба у прискореному формуванні нації і

подоланні локальних перешкод.

 

Саме у спілкуванні між цивілізаціями у минулому досягалися найсуттєвіші

результати в обміні духовними, художніми, науковими досягненнями. У

середні віки європейська цивілізація багато запозичила з мусульманського

регіону, і пізніше Індія і Китай зробили немалий внесок в культуру

Заходу. Інтенсивний обмін відбувався між ісламським, індійським та

буддійським регіонами. На зміну конфліктності цивілізаційних

взаємовідносин приходило мирне співіснування і плідна взаємодія.

 

Як показали новітні дослідження, різнобічні контакти давно існували між

Африканським континентом та іншими регіонами, хоча і послабилися за

часів колоніального підкорення. Досягнення незалежності багатьма

країнами Азії та Африки сприяло зникненню колишніх обмежень і прояву тих

потенцій, що містилися у різних етнокультурних і національно-політичних

спільнотах. Природно, що державні принципи самовизначення націй

переважно визначали і характер культурних зв’язків між різними

суспільствами. Великий вплив на ці відносини спричиняли і різноманітні

політико-економічні організації: СНД, АСЄАН, Ліга Арабських держав,

Організація африканської єдності, МОФ та інші.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ