UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Феномен кімоно
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9171
Скачало407
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

аченого

періоду - стримано вишуканого та майстерно витканого.

 

Приблизно у середині періоду, в чоловічому одязі разом iз традиційним

вбранням з широкими рукавами та стоячим комірцем, набув популярності

короткий одяг з широкими наплічниками - катагіну. Такий костюм

прикрашався п'ятьма монами (родинними гербами), що розташовувалися на

шиї, грудях (з ліва та з права) та на рукавах. Ще з давніх часів знать

використовувала мони на своїх візках, прапорах, шатрах. Згодом їx стали

використовувати й в костюмі. Мон являє собою зображення умовних

ідеограм, рослин, тварин тощо. Малюнок його строго визначений та має

свою назву [22, 30].

 

Сьогодні нараховується кілька сотень монів. Один той самий мон може

служити знаком різних родин та мати кілька різновидів. Таким чином їx

кількість сягає більше трьох тисяч. Так, приміром мон імператорської

родини являє собою павлонію з п'ятьма та сьома квітками. Він може бути

подарований на ознаку монаршої приязні, але на відміну від династичного

буде мати павлонію з трьома квітками.

 

Російські дослідники, характеризуючи зміни, що відбувалися у костюмі

зазначеного періоду, стверджують, що саме за цих часів з'являється новий

тип одягу - косоде (довгий, подібний до халату одяг прямого крою з

відносно вузькими та короткими рукавами й невеличким комірцем) [22, 34].

Однак Івао Нагасакі наводить документальні свідоцтва про появу косоде ще

в середині доби Хейан. Щоправда, дослідник, пдкреслює, що поширення цей

тип одягу набув саме в періоди Камакура та Муроматі [23, 11]. Власне

назва „косоде" перекладається як "маленькі рукави", що відрізняло цей

тип одягу від звичайного "осоде" ("великі рукави"). Зазвичай косоде

виготовляли з шовку та підбивали ватою. Підперезували косоде поясом

(o6i). Через певний час косоде стали носити й чоловіки.

 

Уявляється цілком закономірним ствердження саме косоде у якості

основного типу одягу. Розвиток дзен-буддизму та поширення чайної

церемонії, що являла собою приклад не тільки естетичного моделювання

середовища, а й спілкування, не могли не позначитися на концепції

вбрання. Такі провідні принципи чайної церемонії як шанобливість,

чистота, простота, гармонія формували особливий тип поведінки. Людина

під час дійства сиділа на колінах, чемно склавши руки поперед себе. Будь

який жест, рух потребував визначеності та обов'язково мав підкреслювати

шану до присутніх. Тож косоде, котре тепер обгортало тіло, вимагало

дисциплінованої поведінки. Можна стверджувати, що за костюмом та манерою

сидіти японці часів Хейан та японців часів Муроматі являють собою piзні

соціокультурні типи.

 

Водночас iз косоде існував й верхній одяг - утікаке. За конструкцією він

нічим не відрізнявся від косоде, але носили його без поясу. Під утікаке

носили сукню - aiгi, котру підперезували поясом - oбi.

 

Церемоніальним вбранням стало фурісоде (яп.: "довгі рукави"), яке

відрізнялося від косоде довжиною рукавів. Як зазначає Івао Нагасакі,

поява цього типу сукні зафіксована у зображеннях на ширмах XVI століття

[23, 12]. Спочатку фурісоде носили як хлопці, так i дівчата до

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ