UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Феномен кімоно
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9191
Скачало408
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ористані у

господарстві. Для пошиття кімоно використовуються переважно м'які нитки,

які зменшують ризик перетягування тканини. Проте таке бережне ставлення

до матерії, яка була дефіцитом у традиційній Японії, негативно

відбивається на збереженні конструкції одягу. У випадку її порушення

кімоно можна перешити заново з тієї самої тканини. [2, 36]

 

На відміну від традиційного європейського одягу, який підкреслює

конструкцію тіла людини, кімоно виділяє лише плечі та перехват носія,

приховуючи недоліки його фігури. Західний одяг акцентує на рельєфі, а

японський - на рівномірності і площині. Це пов'язано з традиційним

уявленням японців про ідеальну конституцію - "чим менше опуклостей і

нерівностей, тим красивіше".

 

Наприклад, у Європі жіночі корсети використовувалися для звуження талії,

а бюстгальтери - для підкреслення пишноти жіночих грудей. У Японії все

було навпаки - на вузькі талії намотували рушники, щоб якось згладити

"потворні" нерівності фігури, а бюстгальтери застосовувались для

притискання великих грудей. Дівчина у кімоно мусила походити на свічку.

 

Аби виглядати гарною у кімоно, "ідеальної фігури" було недостатньо.

"Ідеальне лице" і макіяж вважалися невід'ємною частиною антуражу. У

пізньому середньовіччі встановився еталон "японської красуні". Обличчя

мусило бути пласкуватим, а його овал - видовженим. Красивими вважалися

розкосі очі з вузькими і високими бровами. Рот повинен був бути

маленьким і походити на невеличку червону квітку. З малопрофільованого

обличчя відносно сильно виступав лише ніс. Шкіра жінки мусила бути білою

як сніг, тому японки здавна білили лице та інші виступаючі з під кімоно

частини тіла. Такий ідеал красуні вдало відображено на японських

гравюрах XVII - XIX століття. [2, 47]

 

Такі ж самі естетичні принципи застосовувалися для чоловічого вбрання у

Японії.

 

 

 

Структура кімоно

 

 

Накладний комір - какеері, томоері;

 

2. Основний комір - хон'ері, дзіері;

 

3. Права передня натільна частина - міґі но мае міґоро;

 

4. Ліва передня натільна частина - хідарі но мае міґоро;

 

5. Ліва задня натільна частина - хідарі но усіро міґоро;

 

6. Права задня натільна частина - міґі но усіро міґоро;

 

7. Рукав - соде;

 

8. Рукавний шлейф - тамото;

 

9. Лівий край - міґі но окумі;

 

10. Правий край - хідарі но окумі;

 

11. "Вістря меча" - кенсакі; [18, 91]

 

 

 

1.4 Складові частини основи кімоно

 

 

 

Натільна частина - міґоро - основна частина кімоно, яка укриває

найбільші ділянки тіла. Вона поділяється на праву передню і ліву

передню, а також праву задню і ліву задню частини. За сучасними

правилами крою, ліва і права частини кімоно виготовляються з двох

окремих відрізків матерії. Передня і задня частини лівої з'єднані в

районі плеча. Теж саме дійсне для правої частини.

 

Передня натільна частина - мае міґоро - передня частина кімоно без

рукавів, покриває груди. Поділяється на ліву і праву частини;

 

Задня натільна частина - усіро міґоро - задня частина кімоно без

рукавів, покриває спину. Поділяється на ліву і праву частини.

Виготовляється з одного або двох відрізків матерії.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ