UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Фольклор, як форма існування духовної культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12133
Скачало532
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вітнє фольклоротворення часто

відображає співвідношення і взаємозалежність індивідуального й

колективного, традиційного і новітнього, але неодмінною умовою входження

твору у фольклоризацію є його побутування за законами усної традиції.

 

Фольклор - цінний матеріал як у моральному, так і в розумовому та

естетичному розвитку покоління незалежної України. В той же час доля

фольклору у ХХІ столітті дедалі більше фіксується як занепадаючий

„фольк-арт” (В. Погребенник) [10, 22].

 

 

 

2. Прояв національного характеру у фольклорі

 

 

 

У фольклорі виражені етичний та естетичний ідеали народу, найважливіші

принципи народної педагогіки. Народна творчість є важливою також для

вивчення ментальності її носіїв. Як складова слов'янської словесності,

український фольклор містить чимало спільного з усною народною творчістю

неслов'янських народів - фінів, литовців, румунів.

 

Однак, за свідченням науковців, найбагатший фольклор - все ж

український, сформований на трипільській культурі у 6-4 ст. до н.е.;

українці „одарені з природи великими музикальними здібностями і

поетичним талантом, мають у порівнянні з іншими східнослов'янськими

народами найбагатшу, найбільш розвинену народну поезію” [10, 25].

 

До позитивних національних рис українців дослідники відносять

працьовитість, гостинність, тяжіння до освіти, статичність у сімейних

стосунках, прагнення до духовного життя, повагу до дорослих, мужність,

здоровий оптимізм, прагнення до незалежності.

 

Серед негативних рис національного характеру українців відзначають

взаємне нерозуміння, схильність до анархізму, невизначеність,

імпульсивність, індивідуалізм.

 

Тому для образу українського народу у фольклорі характерна недостатня

соціальна активність, відсутність згуртованості, що інколи приводить до

втрати національної ідентичності, розвитку комплексу „малоросійства” [5,

103].

 

 

 

3. Зв'язок фольклору з іншими формами духовної культури

 

 

 

Етнографія вважається джерельною базою вивчення народної творчості.

Відчутний зв'язок фольклору із релігієзнавством, філософією, оскільки в

народнопоетичній творчості зафіксовані давні релігійні вірування, спроби

трактування філософських категорій. Фольклор взаємопов'язаний з

літературою. Характер літературно-фольклорних взаємин змінюється залежно

від епохи, історико-суспільних факторів, стану розвитку художньої

культури народу, літературної мови, творчої індивідуальності

письменника, змістового спрямування художнього твору тощо. Між

фольклором і літературою існують певні відмінності, зокрема у змалюванні

героїв. Якщо література "намагається" індивідуалізувати персонажа, його

мову, то фольклор - типізує і героя, і його спілкування з навколишнім

світом.

 

Відомо, що І. Франко одним із перших через українську пісню звернувся до

поєднання літературних і народнопісенних принципів віршування. В.

Стефаник побудував соціально-побутову проблематику новелістики на основі

принципів функціонування балади, хроніки, рекрутсько-жовнірських пісень

тощо. Саме поетика української пісні „допомогла” йому стати

неперевершеним майстром психологічної драми. М. Черемшині знання функцій

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ