UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Фольклор, як форма існування духовної культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12116
Скачало532
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

тей поваги і

любові до своєї землі, мови, культури, звичаю, щоб залишитися народом, а

не „населением". Адже фольклор - глибоко демократичне мистецтво, вияв

колективної думки і колективних емоцій, носій чеснот, морально-етичних і

естетичних ідеалів.

 

Людське життя цікаве і неймовірно різноманітне, кожен народ і кожна

нація на нашій прекрасній планеті живе за своїми законами, але об’єднує

нас єдине - Закон Природи, Закон Всесвіту, якому ми маємо підкорятися.

Протягом багатьох років нас послідовно відучували докопуватися до

сутності речей і явищ, тих джерел, які ми називаємо джерелами життя, до

енергетичних, просторових і часових чинників, до принципу циклічного

існування Всесвіту, та завжди знаходилися люди, які всупереч усім

заборонам наполегливо і глибоко вивчали ці явища, наближаючись до

розуміння смислу життя. Серед таких людей психоетнолог Володимир Куєвда,

професор-етнолог Валентина Борисенко, академік Ганна Скрипник, професор

Роман Кирчів (Львів), Георгій Кожолянко (Чернівці).

 

У наш непростий час нових звершень та глобальної політики коли,

здавалося б, технічні та інформативні відкриття заступили людині світ, в

українському суспільстві спостерігається великий інтерес до

міфологічного спадку, що наші далекі предки залишили у закодованому

вигляді, особливо у казках та календарно-обрядових піснях-молитвах,

вишивці, малярстві, різьбі, предметах побуту, що рясніють різноманітною

символікою та символічними знаками. Ось чому за висловом М. Ткача, „всю

народнопоетичну спадщину слід розглядати лише під кутом давнього

світогляду наших предків”. У своєму навчальному посібнику “Українська

музична фольклористика” А. Іваницький пише: “На початку третього

тисячоліття головним предметом інтересу стане людська психіка. І тоді

фольклор з його глибиною пам’яті у десятки тисячоліть стане одним із

найбагатших джерел для пізнання Історичною Людиною найцікавішої із

світових таємниць - таємниці самої себе”. Але ж все менше на естрадних

сценах та в телерадіоефірі звучать перлини української народної

творчості, її пісні. Ніби чується вислів однієї сучасної визначної

естрадної співачки: “фольклор себе віджив", а співакам, виконавцям

народного жанру кажуть: “Дякуємо, ви вільні, прийшла нова генерація,

перед нами майбутнє - світ можливостей, у вас минуле - світ

реалізованого, а, може втрачених можливостей". Але ж нові можливості,

згідно з концепцією розвитку, з’являються в діалозі з попереднім

вираженням культури, збагачуючись і оновлюючись. Згадаймо японське

“вакон есай” (японський дух плюс західні технології). Вони (японці) дуже

тонко відчувають зв’язок епох, традиційної і сучасної форм культури, не

зневажають своїх національних костюмів, звичаїв, обрядів, а при вступі у

вищі навчальні заклади молоді японці поряд з іншими науками повинні

знати декілька сотень пісень свого народу.

 

Звичайно, ми не японці, ми - діти української землі, продукт своєї

історії, суперечливої, важкої, такої давньої, глибинної власної

культури, що у взаємозв’язку тисячоліттями формувала світогляд народу,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ