UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Фольклор, як форма існування духовної культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12136
Скачало532
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

т Екзистенція", Українська експериментальна лабораторія

фольклору, Мистецьке агентство „Арт Велес" та Українсько-британське

спільне підприємство „Комора" започаткувало проект „Моя Україна. Берви".

На сьогодні в рамках проекту видано 5 компакт-дисків з унікальними

записами у виконанні автентичних фольклорних колективів.

 

 

 

6. Особливості розвитку фольклорної традиції Рівненського краю:

характерні риси, жанрово-видова проблематика

 

 

 

Дослідження українського фольклору останніх років гостро відчуває

нестачу регіональних студій. На науковій доцільності таких досліджень ще

в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. наголошували М. Драгоманов, І. Франко,

В. Гнатюк, аргументуючи тим, що фольклористичне вивчення усіх районів

України створює ґрунт для усвідомлення загальнонаціонального. Не

змінилася докорінно ця ситуація й на нинішній час. Розуміння усього

комплексу української етнокультурної традиції вимагає ґрунтовного

пізнання регіональних і локальних складових національного фольклору. Тим

часом нестача регіональних досліджень все ще гальмує цей процес.

 

Досліджуваний регіон, у фольклорній традиції якого законсервувалося

чимало архаїчних явищ, віддавна привертав увагу дослідників. Утім

календарно-обрядовий фольклор, як важлива складова духовної культури, в

науковій літератури не отримав належного теоретичного осмислення. У ХІХ

ст. українські, російські та польські дослідники більше уваги приділяли

фіксації непересічних зразків пісенності або ж зосереджувались на

етнографічному студіюванні Західного Полісся. У цей період вивчення

календарно-обрядового фольклору відбувалося принагідно, а відтак досить

поверхово. І лише в кінці ХІХ - на початок ХХ ст., а особливо в другій

його половині починають з’являтися більш ґрунтовні дослідження

календарно-обрядової поезії Західного Полісся. Цей інтерес ще більше

посилюється під кінець ХХ - на початок ХХІ ст. Напрацювання цього

періоду створили сприятливі передумови для комплексного вивчення

календарної пісенності Західного Полісся [1, 56].

 

Весняно-літній цикл народного календаря.

 

Фольклор весняно-літнього циклу на Західному Поліссі до цього часу

зберігає чимало специфічних характеристик. З-поміж таких - збереження

архаїчного календарного синкретизму весняних та літніх пісень; чітко

виражена міжжанрова дифузія текстів (веснянки - постові пісні; постові -

петрівчані; веснянки - рогульки - купальські - петрівчані; петрівчані -

ягідні та под); пантеїстичне обожнювання явищ природи (для прикладу,

збереження у змісті окремих весняних пісень архаїчного уявлення про Зиму

як про хтонічну істоту); відтворення у змісті ранньовесняного комплексу

(подібно як і в літньому) елементів офірування; присутність у змісті

весняно-літніх обрядодій та фольклорі цього періоду реалій волочебного

обряду (хоча назва „волочебні пісні" на Західному Поліссі на даний

момент відсутня, схоже, її витіснила новіша - „постові пісні", основним

змістом яких так само, як і волочебних, є тема сирітства та мандрів

через Дунай).

 

Попри те, що прихід весни на Західному Поліссі (як і на решті

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ