UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Фольклор, як форма існування духовної культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12109
Скачало531
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

му Поліссі (як і на решті

українських земель) супроводжувався виконанням цілого ряду весняних

пісень, лише досить обмежена кількість із них охоплює своїм побутуванням

усю територію краю (з них найбільш поширена - „Ти Весна наша красна”).

Решта ж веснянок або фіксується спорадично, або виконується в межах

певного мікроареалу (чи принаймні домінує у певному територіальному

осередку), як-то, для прикладу, „Ти Зима наша біла", „Ой ми зиму

зимували", „Бердечко-сонечко”, „Тума танок водила”, „Благослови, мати”

„Ой ти, соловейку”, „Ти молодая молодице” та ін.

 

Вирізняється західнополіська весняна пісенність наявністю специфічних

рефренів („гей! гей!", „додолон-додолон", „далалом-далалом",

„рано-рано", „рано-нерано” та ін), які позначені ще й своєрідним

функціональним наповненням. Присутність рефренів у поетичних текстах

може вважатися однією з характерних особливостей календарно-обрядового

фольклору Західного Полісся, весняної поезії зосібна [2, 76].

 

Однією з показових специфічних ознак західнополіського весняного

фольклору, на якій неодноразово наголошували дослідники, є поширеність

вузьколокальних назв на означення жанрових різновидів. Серед таких -

„городала", „царівни”, „стастурки", „поколі", „рогульки" та ін.

Генологічна атрибуція західнополіських весняних пісень характерна ще й

тим, що, попри переважаючу традицію номінування респондентами весняних

пісень „веснянками" (як найбільш відомої та загальної назви), одні

тексти не виходять за межі цієї традиції, інші ж можуть мати паралельні

номінації (наприклад, „веснянки-рогульки”). Остання тенденція більше

стосується пісень післявеликоднього періоду, які у плані окреслення

жанру номінацією „веснянка" на Західному Поліссі значно поступаються

пісням ранньовесняного циклу.

 

Оригінальною та, вочевидь, доволі архаїчною особливістю весняних пісень

на Західному Поліссі є поодиноко збережені до сьогодні відомості про

приурочування виконання веснянок-закличок до свята Юрія (це знову ж таки

при тому, що власне юр’ївських пісень на Західному Поліссі, як і на

решті етнічної української території, майже не знають).

 

Особливістю весняної пісенності регіону є виконання текстів глумливого

змісту, які, як правило, маркуються як купальські. Через малу

популярність (а часто й відсутність) купальської традиції тут вони

значаться в ролі весняних.

 

Відмінною рисою західнополіського весняного фольклору є спорадичність

поширення весняних пісень аграрного спрямування. Тим часом пріоритетною

у змісті весняних пісень Західного Полісся виявляється не аграрна, як у

більшості регіонів України, а шлюбна тематика.

 

Однією з архаїчних особливостей календарно-обрядової пісенності

Західного Полісся є її перегуки із сучасними зимовими посівальними

віршами, вітально-величальною поезією (колядками та щедрівками),

виконання яких давніше припадало не на зимовий період, а на весну.

 

Часову регламентацію звучання календарної пісні до певної міри

(принаймні на регіональному тлі) визначає специфіка їх складоритмічної

організації.

 

Весняні пісні („Ой ти, Весно красна”, „А вже весна красна” та под)

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ