UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Фольклор, як форма існування духовної культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12077
Скачало531
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

(„Ой ти, Весно красна”, „А вже весна красна” та под)

виконуються в першу половину весни (тобто в довеликодній період). Певною

лабільністю виконання позначені весняні пісні із семи - та

восьмискладовим рядком. Вони простежуються як у ранньовесняному

репертуарі, так і в післявеликодньому. Ті ж тексти, будова яких

визначається дев’яти - та дванадцятискладовим рядком, на теренах

Західного Полісся традиційно виконуються в пізній весняний період.

Тим-то на Західному Поліссі вони найчастіше контамінуються із „купалами"

та петрівками.

 

Літній фольклор на Західному Поліссі, крім загальноукраїнських

русальних, купальських, петрівчаних, жниварських, представлений ще

специфічними „ягідними" піснями - тими, що виконувалися „в єгодах”,

тобто під час збирання чорниць. Кожен із цих жанрів, крім

загальнонаціональних, має й ряд своєрідних регіональних характеристик.

Вони стосуються змісту, форми, особливостей побутування, районування,

збереження тощо.

 

Русальна пісенність на Західному Поліссі, як і по Україні в цілому,

представлена поодинокими зразками. У народному календарі автохтонів

русальна традиція відображена головно на рівні міфологічних вірувань.

 

Свою регіональну специфіку має й купальська пісенність. Попри висновки

окремих етномузикологів про те, що Полісся з огляду на збереженість тут

старовинних наспівів може вважатися батьківщиною купальських пісень, ні

кількість зафіксованих пісенних творів, ні їх номінування та

відображення у їхньому змісті купальських обрядодій говорити про

закоренілість купальської обрядовості та пісенності на західнополіських

теренах не дає підстав.

 

У текстах західнополіських купальських пісень добре збереженим

виявляється шлюбно-еротичний, сороміцький зміст, який генетично лучиться

до звичаю, відомого на Західному Поліссі під назвою „гірок".

 

Малопоширеною на Західному Поліссі є традиція виконання петрівчаних

пісень. Найвідоміша із них - „Маленька нічка Петрівочка". Проте навіть

вона не вирізняється однозначністю номінативного означення. Найстійкіше

генологічні коливання виявляються між петрівчаними - купальськими -

ягідними піснями. З огляду на малочисельність петрівчаних пісень на

Західному Поліссі, їх функцію тут перебирають на себе напливові пісні,

які респонденти відносять також до петрівок.

 

Оригінальним явищем фольклору Західного Полісся є побутування пісень,

виконуваних під час збирання ягід, т. зв. „ягідних". Своєрідність їх

полягає в тому, що, з огляду на широкі рамки функціонування

(виконувались від Купала до Петра), вони характеризуються строкатістю та

розмаїттям текстового наповнення. Під час збирання ягід могли

виконуватись власне ягідні пісні (які у своєму змісті відображали процес

праці ягідниць), або такі, які ягідними можна вважати лише з

функціонального погляду (в цій ролі виступають як календарні, так і

ліричні пісні) [2, 77].

 

Ряд специфічних ознак має й жниварський фольклор Західного Полісся.

 

Показова прикмета фольклору цього календарного періоду в регіоні - добра

збереженість жнивних та обжинкових пісень при майже повній відсутності

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ