UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Матеріальна і духовна культура Риму в давній період
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7117
Скачало460
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

най, цей міст спорудив Аполлодор з Дамаску. Через кожну тисячу

кроків (тисячу кроків називали мілею) стояли кам'яні стовпи із вказівкою

відстані до найближчих населених пунктів, до Рима. У самому Римі на

форумі стояв стовп з позолоченим верхом, він вважався початком усіх

доріг Римської імперії. Звідси і приказка: “Всі дороги ведуть у Рим”.

 

 

 

2)Соціальний устрій

 

 

 

Римське суспільство розглядається як ієрархічне, де раби (лат. servi)

були на самому дні, вільновідпущеники (лат. liberti) - над ними, а

вільнонароджені громадяни (лат. cives) були верхівкою. Вільні громадяни

також були поділені на класи. На початковому етапі розвитку римське

суспільство складалося з двох основних верств – патриціїв і плебеїв.

Згідно найбільш поширеній версії про походження цих двох класів,

патриції – це корінні мешканці Риму, що вели своє походження від 100

патріархів-засновників міста, а плебеї – прийшле населення, яке не мало

такого походження, але мало громадянські права. Патриції були об’єднані

спочатку в 100, а потім в 300 родів. Спершу плебеям заборонялося

одружуватися з патриціями, що забезпечувало замкненість верстви

патриціїв.

 

 

 

3)Сім’я

 

 

 

В ранній період історіі Риму вважалося за мету і головную суть життя

громадянина – наявнсть власного дому та дітей, при цьому сімейні

відносини не підкорялися закону, а регулювалися традиціями. Основний

принцип побудови римського суспільства – це опора на елементарний

осередок суспільства - сім’ю (фамілію). Родинні зв’язки базувалися не

тільки на кровній спорідненості, але й на усиновленні. Декілька

споріднених родин формували рід (лат. gens), найвпливовіші з них грали

важливу роль у політичному житті.

 

До складу римської родини входили не тільки мати і батько, але й

незаміжні дочки, сини, їх дружини та діти. Також родина включала в себе

слуг, рабів та все домашнє майно.

 

Голова родини (лат. pater familias) – батько – мав необмежену владу

(лат. patria potestas), яка була оформлено законодавчо і

розповсюджувалася на всіх членів фамілії. Практично всі рішення щодо

членів родини батько приймав самостійно. Влада батька заключалася в

тому, що він міг за своїм бажанням ви дати дочку заміж або розлучити,

продати дітей у рабство: при народженні дитини він визначав долю

новонародженого: він або визнавав дитину, або наказував вбити, або

покидав без усякої допомоги.

 

Patria potestas розповсюджувалася також на дорослих синів та їх сім’ї.

Батько одноособово володів усім майном родини. Навіть досягнувши

повноліття та одружившись, син залишався безправним у родині. Він не мав

права володіти будь-якою нерухомістю за життя батька. Лише після його

смерті, згідно із заповітом, син отримував батькове майно у спадок та

ставав повноправним громадянином і головою своєї родини.

 

Жінка знаходилася у волі чоловіка, тому що вона, за словами Теодора

Моммзена, «належала тільки родині і не існувала для общини». В римських

родинах жінка мала великі права, адже вона займалася управлінням

господарством. Вона була повновладною хазяйкою в домі. Вважалося хорошим

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ