UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Матеріальна і духовна культура Риму в давній період
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7116
Скачало460
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

більшила її власну цінність як металу. Після того, як Нерон

знижувати цінність срібного денарія, його номінальна вартість була на

третину вище власної.

 

Коні були дуже дорогі, а інші в'ючні тварини дуже повільними, для

масової торгівлі на римських шляхах, які частіше сполучали військові

пости, ніж ринки, і дуже рідко були пристосовані для коліс. Як

результат, об'єми транспортування товарів між римськими провінціями були

дуже низькими аж до підйому морської торгівлі у II ст. до н. е. Протягом

цього періоду торгові кораблі менше ніж за місяць долали відстань між

Гадесом до Александрії через Остію, тобто відстань, рівну довжині

Середземного моря. Морські перевезення були приблизно в 60 разів дешевші

за наземні, тому їх об'єми були значно більшими.

 

 

 

5)Військова справа

 

 

 

Римське військо майже за весь час свого існування було, як довела

практика, найбільш передовим серед інших держав Давнього світу,

пройшовши шлях від народного ополчення до професійної регулярної піхоти

та кінноти з численними допоміжними підрозділами та союзницькими

формуваннями. При цьому головною бойовою силою завжди була піхота (в

епоху Пунічних воєн фактично з'явилася морська піхота). Основними

перевагами римської армії були мобільність, гнучкість та тактичні

навички, що дозволяло їй діяти в умовах різного рельєфу місцевості та в

суворих погодних умовах.

 

У випадку стратегічної погрози Риму чи Італії, або достатньо серйозної

воєнної загрози (лат. tumultus), зупинялися всі роботи, зупинялося

виробництво і в армію набиралися усі, хто міг просто нести озброєння –

громадяни такої категорії називалися tumultuarii (subitarii), а військо

- tumultuarius (subitarius) exercitus. Через те, що звичайна процедура

набору займала більше часу, командуючий цим військом магістрат виносив з

Капітолію спеціальні прапори: червоне, що позначало набір у пехоту, та

зелене – у кінноту, після чого традиційно оголошував: : «Qui rempublicam

salvam vult, me sequatur» («Кто хоче врятувати республіку, нехай слідує

за мною»). Воєнна присяга також промовлялася не індивідуально, а разом.

 

Первісна римська армія (приблизно 500 р. до н. е.) являла собою

громадянське ополчення, яке практикувало тактику гоплітів. Вона була

невеликою (серед населення вільних громадян призовного віку було тоді

приблизно 9 000) та організованою на п’ять груп – три групи гоплітів, та

дві – легкої кінноти. Така армія була обмежена у тактиці та її

призначенням в той період була оборона. У III ст. до н. е. римляни

відмовляються від гоплітів на користь більш гнучкої системи, в якій

менші групи з 120 (в деяких випадках – 60) осіб, що називалися

маніпулами, могли більш незалежно маневрувати на болі бою. Тридцять

маніпул, об'єднані в три лінії, разом з допоміжними військами формували

легіон, чисельністю від 4000 до 5000 осіб. Легіони часів ранньої

Республіки складалися з п’яти секцій, кожна з яких була озброєна

по-різному та мала різні місця у військовому формуванні: три лінії

маніпулярної важкої піхоти (гастати, принципи та тріарії), легка піхота

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ