UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Матеріальна і духовна культура Риму в давній період
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7145
Скачало461
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

іхота

– веліти та важка кавалерія – еквіти.

 

Де-юре легіон часів ранньої Республіки включав 3600-4800 важкоозброєних

піхотинців, кілька сотень легкоозброєних піхотинців та кілька сотень

вершників, загалом складаючи від 4000 до 5000 чол. Але часто легіони

були недоукомлектовані через невдачі набору чи під час наступного

періоду активної служби через нещасні випадки, бойові втрати, хвороби та

дезертирство. Під час Громадянської війни, легіони Помпея на сході були

у повному складі через недавній набір, в той час як легіони Цезаря були

неповними через довгі бойові дії у Галлії. Така проблема була актуальною

і для допоміжних військ.

 

Справами, належними римлянину, особливо вельможному, визнавалися

політика, війна, землеробство, розробка права (цивільного та

сакрального) та історіографія. На цій основі створювалася рання культура

Риму. Іноземний вплив, перш за все грецький, що проникав крізь грецькі

міста на півдні сучасної Італії, а потім безпосередньо з Греції та Малої

Азії, сприймався лише остільки, оскільки він не суперечив римській

системі цінностей або перероблявся у відповідності до неї. У свою чергу,

римська культура за часів свого розквіту значно вплинула на сусідні

народи та на наступних розвиток Європи.

 

Для ранньоримського світогляду було характерне відчування себе як

вільного громадянина з почуттям належності до суспільної общини та

пріоритета державних інтересів над особистими, у поєднанні з

консерватизмом, який полягав у наслідуванні звичаїв і традицій предків.

У II – I ст. до н. е. стався відхід від цих настанов та посилився

індивідуалізм, особистість почала протиставлятися державі,

переосмислювалися навіть деякі традиційні ідеали.

 

 

 

6)Мова

 

 

 

Латинська мова, появу якої відносять до середини ІІ тисячоліття до н.

е., належала до італійських мов індоєвропейської мовної родини. У

процесі історичного розвитку давньої Італії латинська мова витіснила

інші італійські мови і з часом зайняла пануюче положення у західному

Середземномор’ї. На початку І тис. до н. е. латинською розмовляло

населення невеликого регіону Лацій (лат. Latium) на заході середньої

частини Апеннинського п-ва, у нижній течії Тибра. Плем’я, що мешкало у

Лації, називалося латинами (лат. Latini), його мова – латинською.

Центром цього регіону стало місто Рим, за ім’ям якого італійські

племена, що об’єдналися навколо нього, стали називати себе римлянами

(лат. Romani).

 

Виділяють кілька етапів розвитку латинської мови:

 

Архаїчна латина

 

Класична латина

 

Посткласична латина

 

Пізня латина

 

Особливістю латинської мови є те, що порядок слів у реченні має дуже

невелике значення; передача інформації йде через систему афіксів, що

приєднуються до кор.еНП слова. Латинська абетка базувалася на етруській

абетці, яка, в свою чергу, походила від грецької. Хоча пам’ятки

латинської літератури, що збереглися, майже повністю написані класичною

латиною, штучною і стилізованою літературною мовою, побутовою мовою

Римської імперії була народна латина, яка істотно відрізнялася від

класичної латини граматикою, словниковим складом і навіть вимовою.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ