UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Культура повсякденності
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось5391
Скачало475
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

Культура повсякденності

 

 

 

Істотним недоліком культурології є її абстрактність, що не опускається

до рівня повсякденного життя людей. Соціальна антропологія намагається

перебороти цей розрив. У даній роботі будуть розглянуті деякі підходи до

пояснення культури повсякденності. Зрозуміло, цим не вичерпуються

можливості й досягнення теоретичного аналізу.

 

 

 

Повсякденність як мир досвіду

 

 

 

Повсякденне - це звичне, звичайне й близьке. Це той життєвий порядок, у

якому кожна людина, ким би і яким би вона не була, орієнтується вільно.

Аналітичне проникнення в повсякденне являє собою серйозні труднощі через

те, що все тут здається зрозумілим. Так відбувається тому, що людина в

культуру повсякденності включена своєю підсвідомістю, частиною розуму.

 

Повсякденне - це сфера людського досвіду, що характеризується особливою

формою сприйняття й осмислення миру, що виникає на основі трудової

діяльності. Для неї характерно напружений стан свідомості, особиста

участь у світі, що представляє собою сукупність видимих, не зухвалі

сумніви в об'єктивності свого існування форм простору, часу й соціальних

взаємодій. Всі ці форми є інтерсуб’ективно (соціально) організованими.

 

А. Шюц уважає, що повсякденність - це один з світів досвіду, для якого

характерні наступні риси: а) напружена увага до життя; б) утримання від

усякого сумніву в існуванні миру; в) переважною формою активності є

трудова діяльність. Серед всіх видів активності остання відіграє

найважливішу роль у конституюванні реальності повсякденного життя.

Реальність і трудова діяльність вступають у когнітивний функціональний

зв'язок, детермінований працею. Працююче Я виступає як цілісне, Я,

оскільки праця найбільше повно активізує всі потенційні якості

особистості, наділяє їхньою єдністю. І це зрозуміло, тому що основною

функцією повсякденності виступає життєзабезпечення.

 

Природно, у трудовій діяльності присутні й спонтанні фізичні прояви, і

властивість рефлексії, що споглядає (огляд результатів дії), і

діяльність уяви (проектування дії). Але головним залишається діючий

початок, чим повсякденне й відрізняється від миру фантазії

(літературного задуму, миру чарівної казки, міфу й т.д.). В останньому

немає праці, мотивованого навколишнім світом і у свою чергу впливає на

його об'єкти, немає характерного для повсякденності повинності, у силу

чого й увага до життя ослаблено, напружена установка заміняється

споглядальної, що уявляє, практикується утримання від судження про

існування об'єктів цього миру (миру фантазії). Всі уявлювані образи

мають право на існування в цьому безмежному світі.

 

Ясно, що в основі когнітивного стилю, що конституює повсякденне, лежить

принцип правдивості в комунікаціях людей, що породжує почуття

впевненості в істинності що відбувається. Принцип правдивості

затверджується трудовою активністю людей. Оскільки у світі фантазії

виявляється дефіцит діяльності (особистісна і соціальної), напрошується

висновок про те, що цей мир є трансформацією миру повсякденності, а не

являє собою ізольовану від її й рівноправну з нею реальність. Тому в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ