UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Гуманістичні теорії розвитку культури Е. Фромма і А. Маслоу
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6117
Скачало419
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

аксимально

використовувати потенційні здатності працівників. На думку ряду вчених,

у тому числі автора післямови до книги «Мотивація й особистість» Р.

Коха, теорія Маслоу багато в чому стала фундаментом для концепції

економічного розвитку Японії в 70 - 80-е роки.

 

 

 

Значення гуманістичного підходу до людини

 

 

 

Гуманістичний підхід до людини, розроблений американськими ученими робив

і впливає на ряд областей наукових досліджень: релігії, вивчення

особистості й психологію науки, теорію й практику керування й ін.

 

На думку А. Маслоу, для вивчення духовних цінностей і внутрішнього миру

людини непридатна позитивістські орієнтована наука. Він відкидав

«емпіричний» підхід до внутрішнього миру через виключення духовних

цінностей людського буття зі сфери розгляду наукою й декларування

питань, пов'язаних з ними, безглуздими. Інакше кажучи, А. Маслоу

виступав проти науки, звільненої від людського змісту, а також і проти

організованої релігії, що монополізувала духовне життя. Він був

упевнений, що варто відкинути «старі претензії організованої релігії

бути єдиним арбітром у питанні віри й моралі». Позитивістська наука

ігнорувала так звані релігійні проблеми, повідомляючи їх не існуючими

для науки.

 

А. Маслоу був переконаний, що відповіді релігії на питання про сенс

життя, про духовні цінності наука відкидала справедливо, але самі

питання відкинути було не можна. Позитивісти не бажали бачити за

релігійною оболонкою земний, людський зміст проблем, ними що

зачіпаються. Маслоу ж прагнув звільнити духовні цінності від релігійних

нашарувань і розкривав роль позитивістської науки, що своїм

индифферентизмом у значній мірі надає підтримку релігії.

 

Змінити таке положення можна, згідно А. Маслоу, лише домігшись змін у

науці, насамперед в областях, пов'язаних з вивченням людини. Ці зміни

повинні стосуватися загального підходу до аналізу предмета науки й

самого предмета. Їм повинен бути цілісна й особлива людина, що

розвивається в певній культурі. Досліджувати його необхідно в рамках

інтеграційного підходу.

 

Іншим найважливішим аспектом трансформації науки повинне бути включення

в предмет дослідження проблеми цінностей, переживань, краси й т.п.

Релігія також повинна була стати предметом аналізу трансформованої

науки, у цьому випадку гуманістичної психології або філософії. Це

завдання А. Маслоу вирішив в одній зі своїх найбільш популярних книг

«Релігії, цінності й вищі переживання» (1964). Її основна спрямованість

- проти бюрократично організованої релігії, що нав'язує індивідові

догматичний окостенілий погляд на мир і людину.

 

«Організована релігія, церкви, - писав Маслоу, - остаточно можуть стати

головними ворогами релігійного переживання й людей, що випробовують такі

переживання, - це основна теза моєї книги». Своє завдання американський

психолог бачило в доказі того, що «духовні цінності мають природне

походження й не є винятковою приналежністю організованих церков» .

Іншими словами, релігійні почуття й цінності - окремий випадок

світських, а не навпаки.

 

Відкидаючи організовану релігію, А. Маслоу зосереджував увагу на релігії

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ