UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Історичний процес як розвиток культур. Основні підходи до вивчення культур в XIX - початку XX століття
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7102
Скачало526
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

м Г. Спенсера

 

 

 

Картина еволюційного вивчення культури була б неповної без знайомства із

ще одною впливовою фігурою - Г. Спенсером. Г. Спенсер (1820 - 1903) -

англійський філософ, біолог, психолог і соціолог - головний акцент у

своїх теоретичних побудовах робив на аналізі того, як розвиваються

суспільства. Основою для його концепції, найбільше повно викладеної у

фундаментальній праці «Основи соціології» (1876 - 1896), служив

найбагатший етнографічний матеріал. Він не був прихильником однакового

лінійного прогресу, відповідно до якого «різні форми суспільства,

представлені дикими й цивілізованими племенами на всій земній кулі,

становлять лише різні щаблі однієї й тієї ж форми». Спенсер думав, що

«істина полягає скоріше в тім, що соціальні типи, подібно типам

індивідуальних організмів, не утворять відомого ряду, але розподіляються

тільки на розбіжні й групи, що розгалужуються. Основна ідея Спенсера:

аналогія суспільства й організму. Суспільство, і відповідно різні типи

культур, він розумів у якості якогось організму, що здійснює «над

органічний» розвиток. Культури, або суспільства, розвиваються під

впливом зовнішніх факторів (вплив географічного середовища й сусідніх

культур) і внутрішніх факторів (фізична природа людини, диференціація

рас, розмаїтість психічних якостей). Він одним з перших висловив

гіпотезу про те, що «відсталі» культури були створені людьми фізично,

розумово й морально нерозвиненими.

 

Усяке розвинене суспільство, по Спенсеру, має три системи органів.

Підтримуюча система забезпечує виробництво необхідних продуктів, які

поширює розподільна система. Регулятивна система здійснює

підпорядкування частин, елементів культури цілому. Спенсер думав, що

існують специфічні частини суспільства, або інститути культури: домашні,

обрядові, політичні, церковні, професійні, промислові.

 

Аналізуючи процес розвитку в історії, Г. Спенсер виділяв дві основні

його частини: диференціацію й інтеграцію. Розвиток починається з

кількісного росту - збільшення обсягу й числа тридцятимільйонних

елементів культури. Кількісний ріст веде до функціональної й структурної

диференціації цілого. Ці структурні частини стають усе більше несхожими,

починають виконувати спеціалізовані функції й вимагають якогось

механізму погодженості у вигляді різних культурних установлень. На думку

Г. Спенсера, розвиток культур у цілому йде в напрямку їхньої Інтеграції,

об'єднання в якусь цілісність. Г. Спенсер увів у науковий оборот поняття

«структура» (суспільства, культури), «функція», «культурний інститут».

Його вважають також попередником функціоналізму у вивченні культур.

 

Висновок

 

 

 

Проаналізувавши перші теорії культури, хотілося б підкреслити одну

обставину. Та або інша теорія культури, будучи якийсь час популярною, не

пропадає безвісти, подібно зниклим культурам. Вона просто йде на другий

план, займає свою «екологічну нішу» у культурології. У такий спосіб сам

процес розвитку теорій культур не є лінійним і не є перехід від одних

типів пояснення до інших. Це процес нерідко паралельного розвитку

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ