UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Різноманіття й багатозначність підходів у дослідженні культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4108
Скачало412
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

природу.

 

Давньогрецькі мислителі розрізняли природне й моральне як два

конфронтуючих один одному почала й підкреслювали перевагу греків над

дикими й невихованими варварами.

 

Давньогрецька культура, зробивши людини мірою всіх речей, не страждала

гигантоманією, уникала усього того, що не погоджувалося з людиною і його

поняттями. У греків навіть боги людиноподібні, не тільки по зовнішньому

вигляді, але й по поводженню. Вимагаючи шанування, давньогрецькі боги не

валили індивіда в містику, не віднімали в нього здатності мислити й

судити про що-небудь, у тому числі про вола богів. Грецькі храми, що

зводилися на честь безсмертних богів, також співвіднесені з людиною, з

мірою його релігійно-міфологічних подань і з його художньо-естетичним

ідеалом.

 

Демократична й гуманістична спрямованість грецької культури дозволила їй

стати духовною цінністю в повному розумінні слова, забезпечивши

європейській культурі можливість зайняти й зберегти провідне місце у

світі от уже протягом двох тисячоріч.

 

Достоїнство грецької культури в тім, що вона відкрила

людину-громадянина, проголосивши верховенство його розуму й волі. Греки

вперше дали ідеали демократії й гуманізму. Історії невідомі більше

видатні відкриття, тому що для людини немає нічого більше коштовного,

чим сама людина.

 

Звичайно, все сказане про давньогрецьку культуру - деяка ідеалізація,

тому що її мислителі не виробили ще поняття «людина взагалі», а

Аристотель учив, що люди від природи народжуються вільними й рабами. І

разом з тим саме давньогрецька культура обдарила сучасну цивілізацію

міфами про Прометея, Аполлона, Діониса й інших, що стали символами

різних культурних традицій, а також заклала основи розвитку науки й

техніки в західноєвропейських країнах.

 

Свій внесок у розуміння культури внесли й давньоримські мислителі. Так,

Цицерон учив: «Як родюче поле без оброблення не дасть урожаю, так і

душу. Оброблення душі - це і є філософія: вона висапує в душі пороки,

готує душі до прийняття посіву й довіряє їй - сіяє, так сказати, -

тільки ті насіння, які, визрівши, приносять урожай».

 

У своїх творах римський оратор учив культивувати душу й розум, щоб не

скотитися до варварства. Тільки Рим з його громадянами й державою, думав

Цицерон, може бути зразком культури. Республіканський пристрій не

виключає розходження інтересів суспільства й індивіда й одночасно

дозволяє їх примирити. Заради вищої мети, процвітання республіки

громадяни й суспільство повинні йти на самообмеження. Людина, що забула

про інтереси суспільства, і правитель, що забув про інтереси громадян, -

не римляни, а варвари. Протилежністю варварства є культура, і тому саме

головне в Римській республіці те, що вона - держава культури.

 

Культура для Цицерона не вичерпується освіченістю, розвитком наук і

мистецтв, турботу про які він уважає скоріше більше характерної для

Греції, чим для Рима. Справжня культура укладена для знаменитого оратора

в особливому ладі життя, де духовний стан людини й спільний інтерес

держави перебувають у суперечливій і нерозривній єдності. Протиріччя

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ