UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Різноманіття й багатозначність підходів у дослідженні культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4115
Скачало412
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Родина як священний союз

виражала все ту ж фундаментальну цінність. Домінуючи риси характеру й

звичаї, спосіб життя підкреслювали свою єдність із Богом, а також своя

байдужність до земного почуттєвого миру. Останній розглядався як

тимчасовий притулок людини, у якому християнин усього лише мандрівник,

що прагне досягти вічної обителі Бога й шукаючий шлях, як зробити себе

гідним, щоб туди ввійти. Коротше кажучи, середньовічна культура була

єдиним цілим, всі частини якої виражали той самий принцип:

нескінченність і сутність Бога, Бога всемогутнього, абсолютно

справедливого, мудрого, творця миру й людини.

 

Найбільш розгорнуте християнське розуміння культури в Августина

Блаженного (354-430), самобутнього релігійного мислителя середньовіччя.

Орієнтація людини на людину, уважав Августин, не повинна мати місце.

Життя по Богу є єдино поважно й гідно людини. Абсолютна перевага

нематеріальної душі над тлінним тілом вимагає аскетичної зневаги до всіх

благ і спокус почуттєвого миру. Чеснота тим вище, ніж більшою кількістю

речей зневажає індивід. Це пояснює августинівське розмежування благ

людського життя на ті, які варто любити й плекати, і на ті, котрими

потрібно тільки користуватися. До першого належить любов до Бога як

вічному добру й джерелу всякого існування. До других - всі блага й речі

реального миру. Без них не можна прожити, ними необхідно користуватися,

але любити їх і тим більше звикати до них, забуваючи про вище

призначення людської душі, - значить надходити всупереч християнській

моралі. Земні блага - тільки засобу для культивування неземних

цінностей. Звідси й вся августинівська ієрархія «переваг». І в природі,

і у себе самому людина повинна любити більше те, що ближче стоїть до

Бога.

 

Протягом тисячі років протиставлення природи й благодаті (християнської

версії культури) змушувало середньовічне мислення метатися між небом і

землею. І проте воно породило ідею нескінченного самовдосконалення

індивіда, для якого культура стає формою діалогу з універсальною

системою моральних координат, втілених в абсолюті.

 

Епоха Відродження відкриває новий етап в осмисленні культури. Якщо в

Середньовіччя маси, заворожені ідеєю Бога, почували й думали однаково,

то в епоху Відродження ситуація міняється. Індивід здобуває все більшу

самостійність. Звідси виростає його нова самосвідомість і нова власна

позиція. Гордість і самоствердження власної сили й таланта стають

відмітними якостями людини епохи Відродження. На противагу

середньовічній людині, що цілком уважав себе зобов'язаним Богові,

індивід Нового часу відмінюється приписувати свої заслуги власним

талантам.

 

Епоха Відродження дала миру цілий ряд видатних індивідуальностей, що

володіють яскравим темпераментом, всебічною освіченістю,

цілеспрямованістю. І справа отут, зрозуміло, не у випадковому збігу

обставин, а в самій установці суспільної свідомості, що заохочували

культивування індивідуальності в людей, їхньої майстерності й

заповзятливості.

 

Характерна щодо цього біографія художника епохи Відродження Б.Челліні.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ