UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Різноманіття й багатозначність підходів у дослідженні культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4082
Скачало409
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

аким чином, ідея культури здобуває людський, гуманістичний вимір.

Культура - це не тільки перетворена людиною природа, але й перетворення

самої людини.

 

На такій культурно-оптимістичній ноті можна було б і закінчити виклад

гуманістичної ідеї Відродження, якби не виникло наступне запитання: чому

радісний полудень Ренесансу раптом змінився сутінками войовничого

католицизму? Чому культура Відродження, що так стрімко набирала силу,

раптом раптово втратила темпи свого розвитку/

 

Відповідаючи на це питання, серед причин економічного й

соціально-політичного характеру доводиться виділяти світоглядну

переадаптацію людини. Її болюча крапка - переосмислення людської волі.

Для себе людина виявляє, що воля носить двоїстий характер. «Індивід, -

пише Е.Фром, - звільняється від економічних і політичних оковів. Він

здобуває й позитивну волю - разом з активною й незалежною роллю, яку

йому доводиться грати в новій системі, - але при цьому звільняється від

зв'язків, що дали йому почуття впевненості й приналежності до якоїсь

спільності. Він уже не може прожити все життя в тісному колі, центром

якого був він сам; мир став безмежним і загрозливим. Втративши своє

певне місце в цьому світі, людина втратила і відповідь на питання про

зміст його життя, і на нього обрушилися сумніви: хто вона, навіщо живе?

Рай втрачений назавжди; індивід стоїть один, віч-на-віч зі своїм миром,

безмежним і загрозливим».

 

З нещадною психологічною оголеністю ця культурна ситуація зазвучала в

одного з найглибших мислителів того часу Б.Паскаля. «...Що таке людина у

Вселеної? Небуття в порівнянні з нескінченністю, все суще в порівнянні з

небуттям, середнє між всім і нічим. Вона не має сил навіть наблизитися

до розуміння цих крайностей - кінця світобудови і його початку,

неприступних, схованих від людського погляду непроникною таємницею, і

дорівнює не може осягти небуття, з якого виник, і нескінченність, у якій

розчиняється».

 

У відповідь на вимогу Паскаля відмовитися від самовпевненого дослідження

природи і його заклик зайнятися безмовним спогляданням створінь

всевишнього культурологи XVII – XVIII ст. у центр громадського життя

поставили розум людини. «Знання - сила», - говорить Ф.Бекон. «Я мислю -

отже, я існую», - проголошує Р.Декарт. XVIII століття стає століттям

інтелектуального штурму ідеї культури.

 

 

 

Проблеми культури в працях просвітителів

 

 

 

Ідеологи Освіти у своїх міркуваннях про культуру йдуть уже не від розуму

до природи, а від природи до розуму, що отриманий людиною від природи й

повинен бути пристосований до неї. Що означає твердження, що «людина

розумна»? Це значить, що він може й повинен додержуватися природи. У

цьому - людська мудрість, і вона досяжна. Що виходить, що «природа

розумна»? Затверджуючи «розумність природи», просвітителі зовсім не

ототожнювали її з духом і не вишукували якогось сидячого усередині її

«розуму». У самої природи немає ні розуму, ні мети, але природа породжує

розумних людей. Вона раціональна в тому розумінні, що людина,

дотримуючись законів природи, може й повинна стати щасливою. ЇЇ бажання

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ