UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Життя і творчість С.П. Галябарди
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось8817
Скачало362
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ї.

 

Я тільки ввечері на зорях поворожу,

 

І тільки вранці сльози висохнуть мої.

 

Тут є усе, чого душа лише бажає,

 

І лиш самій душі не можу дати лад.

 

А вже роки мої, як птахи відлітають,

 

І жоден з них не повернувся ще назад.

 

А вже роки мої, як птахи відлітають,

 

І жоден з них не повернувся ще назад.

 

Приспів.

 

Я поважаю і Нью-Йорк і Кароліну,

 

Вже тут онуки мені щастя принесли.

 

Та ще б хоч раз в житті побачити Вкраїну,

 

А потім хай би і на цвинтар віднесли.

 

Та ще б хоч раз в житті побачити Вкраїну,

 

А потім хай би і на цвинтар віднесли.

 

Приспів.

 

«Тобі вклонюся, доленько моя»

 

Слова: Степан Галябарда

 

Музика: Степан Гіга

 

Сміється в небі жайвір молодий

 

Голубку голуб радісно цілує

 

І білим світом світяться сади

 

Зозуля так багато літ віщує;

 

У серця батьківщини щирий дар,

 

Його за гріш на ринку не купити,

 

Його ціную з малку як буквар,

 

Який навчав мне у світі жити

 

Згорає осінь сніг вітри несуть

 

І журавлі летять у теплий вирій,

 

Але джерела знов з під криги б'ють

 

І ріг кирпатий аж на рік ще виріс

 

І десь у світі жде любов моя,

 

Я знаю, що пройду землею чесно

 

І вірю з кожним днем все більше я

 

У щастя і земне і піднебесне

 

Тобі вклонюся доленько моя,

 

Зате, що на землі цій народився

 

Що Українське слово знаю я, |

 

Що пісні материнської навчився. | (2)

 

«Стрілецький романс»

 

Слова: Степан Галябарда

 

Музика: Остап Гавриш

 

Україну, як попіл, забуття засипає

 

І не чути уголос їхніх звань та імен.

 

Ех, стрільці січовії, хто вас нині згадає,

 

Хто устами торкнеться шовку ваших знамен ?

 

Ех, стрільці січовії, хто вас нині згадає,

 

Хто устами торкнеться шовку ваших знамен ?

 

Ви носили в петлицях ясносині блавати,

 

Ви плекали у серці до Вкраїни любов.

 

Ех, стрільці січовії, є за що помирати,

 

Є за що проливати єорогів наших кров.

 

Ех, стрільці січовії, є за що помирати,

 

Є за що проливати єорогів наших кров.

 

Вже Господь не відверне наших втрат і поразок,

 

Вас усіх памятають Соловки й Колима.

 

Ех, стрільці січовії, нині мусимо разом

 

Повертатись додому, жде нас мати сама.

 

Ех, стрільці січовії, нині мусимо разом

 

Повертатись додому, жде нас мати сама.

 

І для кожного сина шлях нелегкий проляже.

 

Та яка б ця дорога те терниста була.

 

Ех, стрільці січовії, і ніщо вже не важить,

 

Тільки щоб Україна нас усіх прийняла.

 

Ех, стрільці січовії, і ніщо вже не важить,

 

Тільки щоб Україна нас усіх прийняла.

 

«Сохрани, Боже»

 

Слова: Степан Галябарда

 

Музика: Остап Гавриш

 

Як листки за зимним вітром відлітають,

 

По одному мене друзі покидають,

 

Залишаючи у серці біль утрати,

 

Бо усі колись ми маєм помирати,

 

Та, якби ж хоч на жертовнім полі бою

 

Рідну землю заслоняючи собою,

 

А то тихо у безпомічних палатах,

 

Від розбуджених Чорнобелів проклятих!

 

Приспів:

 

Сохрани, Боже, друзів моїх, ще живих,

 

Упокій душі, хто спочив у глибокому сні.

 

Хто ж мені руку вірну подасть замість них?

 

Як проб'ють дзвони України, хто дасть віру мені?

 

І свою я відчуваю в тім провину,

 

Що лягають мої друзі в домовину.

 

Не спізнавши ані слави, ані віна.

 

Плач за ними, безталанна Україно.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] 12 [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ