UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва" Аналіз журналістських розслідувань на матерілах газети ""Голос України"""
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось1690
Скачало155
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Аналіз журналістських розслідувань на матеріалах газети «Голос України»

 

 

 

Спроба будь-що засекретити які-небудь дані для журналіста-професіонала

мусить стати своєрідним сигналом про те, що від нього свідомо

приховується щось надзвичайно важливе. Журналіст мусить довести не

тільки своє право на отримання вичерпної інформації, а й протизаконність

дій посадових осіб, які намагаються ввести його в оману чи звести на

його шляху нездоланні бар’єри. Саме на таку позицію став кореспондент

газети «Голос України» Ігор Науменко, розслідуючи протиправні оборудки,

які призвели до фактичного зникнення одного з найбільших у світі —

Чорноморського морського пароплавства.

 

Ознайомившись із наказом Міністерства транспорту України від 4 лютого

2002 року про передачу чотирма державними портами — Миколаївським,

Маріупольським, Одеським та Іллічівськом — семи транспортних теплоходів

на баланс об’єднання «Український комерційний флот», журналіст,

природно, вирішив з’ясувати законність такого рішення. Він уже мав дані,

що до названого об’єднання, за розпорядженням Мінтрансу, крім

Маріупольського морського порту входить і маловідоме київське

підприємство «Сі Трайдент».

 

Щоб отримати з компетентного джерела вичерпні відповіді на запитання,

які виникли у журналіста у зв’язку зі згадуваним наказом, на ім’я

держсекретаря міністерства, згідно зі статтею 33 Закону України «Про

інформацію», був направлений офіційний запит. У ньому редакція просила

відповісти на такі запитання:

 

1) 30.09.1999 року Подільською райдержадміністрацією була зареєстрована

судноплавна компанія «Сі Трайдент» зі статутним фондом у 2,7 млн.

гривень. Засновником цієї компанії було Міністерство транспорту України.

За свідченнями, які має редакція, наповнення статутного фонду «Сі

Трайдент» на 01.01.2002 року складало 0,00 грн. Чи відповідають ці дані

дійсності і якщо не відповідають, то чи поліпшилася ситуація на

сьогодні? Якщо так, то конкретно в якій формі (грошовій чи матеріальній)

відбувається наповнення статутного фонду?

 

2) Коли, на підставі яких рішень і в якій правовій формі Мінтрансом

України було створено об’єднання «Український комерційний флот»?

 

3) Які підприємства ввійшли в це об’єднання і яку правову форму вони

мають?

 

Цілком зрозуміло, що запит стосувався відкритої інформації. Однак

відповідь, одержана з Мінтрансу, змусила журналіста в публікації

«Підводний човен в степах України» вдатися до емоційно-загостреного

коментаря: «Те, що в Україні власть предержащі в кращому разі вважають

журналістів за ідіотів — ні для кого не новина. Але панове! Не до такої

ж міри!»

 

І кореспондента можна зрозуміти. Перший заступник держсекретаря

міністерства відповів редакції газети, що інформація, про яку йдеться у

журналістському запиті, згідно зі статтею 30 Закону України «Про

інформацію», «...має обмежений доступ, що унеможливлює її по суті».

 

Стандартна бюрократична відписка, розрахована її автором на правову

журналістську некомпетентність. Проте в даному разі навіть обумовлений

посиланням на статтю відповідного Закону чиновницький виверт не

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ