UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Аспекти журналістської професії
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6221
Скачало460
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вристичні процеси активно включаються

досягнення Науки.

 

 

 

1. Коли стіл стає круглим

 

 

 

Що ж таке «круглий стіл»? Адже відомо, що в працівників усіх установ

столи звичайні, канцелярські. Та якби якийсь дивак і завів собі

круглого, це все одно не дає відповіді на запитання. Проте знайома з

роботою газетярів людина знає, що «круглим столом» у практиці роботи

працівників редакцій називається зустріч журналістів із спеціалістами

народного господарства, науки, культури, коли вони разом вирішують якесь

важливе питання, домовляються про його висвітлення або «ведення» в

пресі.

 

Скористаймося з нагоди, послухаймо, про що йдеться цього разу за

символічним круглим столом.

 

У кабінеті завідуючого відділом промисловості зібралися майстри,

бригадири, робітники ряду металообробних підприємств міста. У виступі

кожного часто повторюються, слова «єдиний наряд бригади». Ось що

говорить, наприклад, літній сивоусий майстер:

 

– Раніше я зовсім не мав часу для того, щоб займатися питаннями

поліпшення якості продукції. Міркуйте самі: на дільниці до тридцяти

робітників. Щоранку кожному з них треба поставити конкретне завдання,

виписати окремий наряд. Одні обточують болванки, другі – фрезерують,

треті – проточують пази, четверті – шліфують і т.д. Поки кожному

підрахуєш обсяги робіт на наступну зміну – день минає. А треба ще й

підсумки підбити зробленому – і теж для кожного окремо.

 

Якось ми почули, що на передових заводах металісти працюють бригадами, а

завдання для них видається одне на колектив. Протягом зміни бригада має

виготовити певну кількість деталей. Спробували застосувати цей метод і в

себе. Організували дві бригади. У мене одразу – ніби гора з плечей

звалилася. Підрахував обсяги робіт, оформив два наряди-завдання – і весь

час можна віддавати корисним справам. Допоміг новачкові, підказав уже

досвідченому робітникові, в якій послідовності краще виконувати операції

на тій чи іншій. деталі, сам подумав над удосконаленням технології,

перевірив якість інструменту. Саме цим і повинен займатися майстер на

виробництві.

 

– І ми швидко відчули переваги єдинонарядного методу, – доповнює майстра

бригадир. – Головне в цьому, мабуть, – колективна зацікавленість у

справі. Поки ми працювали індивідуально, кожен відповідав лише за себе.

А якщо за сусіднім верстатом людина простоює або жене брак – то тебе це

не обходить. Нехай майстер або начальник цеху за ним стежать. Тепер усі

гуртом відповідаємо за кількість і якість зробленого. І одразу змінилися

взаємини в колективі. Досвідченіший робітник допомагає новачкові, якщо

хтось порушив трудову дисципліну – всі разом беремося його

«пропісочувати».

 

– І що характерно, – включається в розмову робітник, – у всіх з'явився

потяг опановувати суміжні професії. Я, наприклад, досі працював тільки

на токарному верстаті, а тепер умію і на шліфувальному. Що це дає? Ми

завжди можемо прийти на допомогу один одному, гуртом узятися за ту

ділянку роботи, яка у прориві. Ось чому продуктивність праці в бригаді

підвищилася на 12-15 процентів.

 

Така розмова відбувалася за «круглим столом» редакції. Потім завідуючий

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ