UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Аспекти журналістської професії
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6070
Скачало442
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

лодого газетяра все це було несподіванкою: про катастрофу з

дирижаблем він досі нічого не знав, як і не знав, хто такий Микола Шмідт

і як йому вдалося першим довідатися про таку пригоду.

 

Розшукати в селі потрібну людину, звісно, зовсім не важко.

 

На околиці в облямівці квітучого садка стояв старенький будиночок. Над

ним височіла жердина, від якої до верхівки стрункої ялини тягся дріт –

антена аматорського радіоприймача, змайстрованого сином місцевої

вчительки Миколою Шмідтом.

 

Радіоаматор охоче показав гостеві свій приймач.

 

– І невже ця річ може приймати передачі з далекої відстані? – спитав

Кудреватих.

 

– А от зараз самі переконаєтесь. Справді – чутність чудова.

 

Так от, у ніч з другого на трете липня 1928 року Микола Шмідт, як сам

він висловився, «прогулювався» по ефіру. І раптом несподівано долинули

сигнали: SOS... SOS...

 

А потім: «Італія, Нобіле...»

 

– Я добре розуміюся на сигналах, – розповідав радіоаматор, – і одразу

збагнув, що експедиція Нобіле потребує негайної допомоги, порятунку. Я

вирішив про це сповістити! Москву. І дав телеграму. Москва негайно ж

відгукнулась.! Попросили терміново якомога докладніше розповісти про тел

як мені пощастило дізнатися про експедицію. Послав ще одну телеграму.

Після цього зі мною встановили постійний телеграфний зв'язок.

 

На підтвердження своїх слів Микола показав журналістові одержані

телеграми. Ось одна із них: «Повідомте про схемні вашого апарата.

Сьогодні о двадцятій годині плавуча база «Чітта ді Мілано» має

встановити двобічний зв'язок з Нобіле. Слухайте уважно... Телеграфуйте

про результати...»

 

Микола Шмідт уже не проводив експериментів зі своїй приймачем. Він

цілодобово чергував біля нього, тримаючись однієї хвилі. І саме йому

пощастило прийняти ще одне важливе повідомлення: .

 

«Шторм. Норд-вест. SOS. SOS. Петерман». (Як з'ясувалося, на дирижаблі

«Італія» острів Файн біля Шпіцбергене помилково прийняли за острів

Петерман.)

 

Зустріч з радіоаматором наштовхнула газетяра на цікаве тему. На попутних

конях він дістався до станції Шабаліно і звідти надіслав телеграфом до

своєї редакції кореспонденцію «Хто перший почув сигнали «Італії». Цьому

матеріалові судилося обійти сторінки не лише радянських, а й багатьох

зарубіжних газет.

 

....У 1947 році один з провідних нині радянських політичних оглядачів,

Герой Соціалістичної Праці Юрій Жуков купив у Парижі, де був у

відрядженні, підручник російської мови «Русский без труда», що вражав

безглуздістю підібраних текстів і безграмотністю. Коли він приїхав до

Москви, то показав своє «надбання» старшому товаришеві – видатному

газетяреві Давиду Заславському.

 

– Ні, друже, ви помиляєтесь. Це не тільки безглуздя і безграмотність.

Тут, мені здається, справа серйозніша. Позичте-но мені цю книжечку,

спробую в ній розібратися...

 

Наступного дня Заславський приніс до редакції «Правды» фейлетон «Без

труда и стыда», в якому переконливо довів, що видавці цього «підручника»

навмисне плели нісенітницю про життя в Країні Рад, тенденційно підбирали

висловлювання наших заклятих ворогів.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ