UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Аспекти журналістської професії
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6082
Скачало443
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

орогів.

 

Заславський дотепно зазначив, що цю книжечку правильніше було б назвати

не «Русский без труда», а «Белогвардейцы без стыда».

 

– Старійшина нашого цеху, – згадує Юрій Жуков, – подав мені, молодому

журналістові, урок політичної гостроти в розумінні найдрібніших деталей

ідеологічної боротьби.

 

Отже, загострена увага, спостережливість, уміння помічати цікаве й

багатообіцяюче в тому, до чого інші виявляють байдужість, – одна з дуже

важливих граней літературного таланту. Без неї не можна стати справжнім

журналістом. Але цього ще замало.

 

 

 

3. Народження теми

 

 

 

За образним висловом Олексія Максимовича Горького, теми не добуваються з

повітря, як, скажімо, азот. Матеріалом для них служать спостереження,

порівняння, вивчення – зрештою, факти. Але встановити факт – це лише

половина діла. Факт – тільки сировина. Не можна смажити курку разом з

пір'ям, а схиляння перед фактом якраз і призводить до того, що нерідко

змішується випадкове, неістотне з суттєвим, типовим. Треба вміти

«вискубувати неістотне, оперення факту», вміти вибирати суть. А це вже –

мистецтво.

 

Особливість мислення митця – чи то літератора, чи тот художника така, що

якась деталь, випадковість, ненароком почуте слово можуть несподівано

збудити фантазію, підказати тему, а то й сюжет твору.

 

– Пес-жебрак, «постійний гість» одного з ресторанів Кисловодська,

відгукнувся на кличку «Шарик»: підійшов до мого столу за подачкою, –

згадує Сергій Михалков, – а за хвилину повернув голову до іншого

столика, відгукнувшись на кинуте йому: «Бобик!»

 

Цей маленький, здавалося б, незначний факт наштовхнув на тему, з якої

народилася байка «Шарик-Бобик», що таврує людей без гордощів і

самолюбства, які не бажають чесно працювати і промишляють чим удасться.

 

Тема для газетного виступу часто народжується з єдиного факту, про який

можна дізнатися навіть випадково, а от визріває вона інколи досить

повільно – після зустрічей з десятками людей, копіткої праці в архівах,

докладного ознайомлення із спеціальною літературою тощо.

 

Український публіцист Олександр Михалевич у Москві на Новодівичому

кладовищі, неподалік од могили Олександра Довженка, випадково звернув

увагу на скромний пам'ятник з написом: «Другові Радянського Союзу

Пекстону Гіббену».

 

Михалевич майже нічого не знав про цю людину.

 

Журналіст зацікавився долею американця, похованого y Москві. Дізнався,

що Пекстон Гіббен свого часу здобув учений ступінь магістра мистецтв у

Гарвардському університеті, став дипломатом, а останні роки свого життя

присвятив журналістиці та громадській діяльності.

 

У 1921 році Гіббен мандрував по Радянському Союзу, надсилав правдиві

кореспонденції до американських газет. Потім видав книжку «Голод у

Росії», а невдовзі ще одну – «Реконструкція в Росії». У своєму заповіті

Гіббен просив поховати його в нашій країні.

 

Тривалий пошук публіцистом людей, які знали Гіббена увінчався цікавою

літературною розповіддю про аристократа, якого полонили

марксистсько-ленінські ідеї, пафос комуністичного будівництва. Цей

представник капіталістичного суспільства побачив у першій в світі

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ