UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Аспекти журналістської професії
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6061
Скачало442
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ичного суспільства побачив у першій в світі

соціалістичній державі я велике майбутнє людства.

 

Журналіст написав усього кілька сторінок про Пекстона Гіббена, а пошук,

підготовка матеріалу зайняли в нього не один місяць.

 

Скільки потрібно було наполегливості і зусиль, щоб розкрити цікаву тему!

 

Подібні ситуації виникали в творчому житті багатьох журналістів. Певна

річ, видатні журналісти – люди непересічної долі. їхня невтомна праця,

прийоми роботи – зразок для нових поколінь працівників радянської преси.

Однак про цікаві і разом з тим повчальні приклади журналістського пошуку

могли б розповісти не тільки вони. Захоплюючі мандрівки в невідоме

доводилося здійснювати й авторові цих рядків – рядовому численної

журналістської армії.

 

 

 

4. Корисна містифікація

 

 

 

Як будівельник не може звести дім, не маючи блоків, панелей, цегли,

металоконструкцій, так і журналіст не може нічого створити, не маючи

певних знань, умінь та навичок.

 

Щоб краще, глибше вивчити тему, яку він має намір висвітлювати,

газетяреві нерідко доводиться на певний час змінювати навіть професію.

Такий прийом – виклад матеріалу через розповідь журналіста, що змінив

свій фах, – у радянській пресі вперше застосувала Лариса Рейснер.

 

Прагнучи дізнатися, як живуть німецькі пролетарі під час економічної

кризи, вона у 1923 році працювала у Берліні! рознощицею молока. Це

допомогло написати блискучий репортаж «Молоко», де яскраво розповідалося

про життя німецьких робітників, їхні злидні і поневіряння.

 

Доречно нагадати, що відомий радянський журналіст Михайло Кольцов так

охарактеризував роботу газетяра:

 

«Все треба побачити, відчути, оцінити і не помилитися. Треба бути чесним

«вухом і оком» своїх читачів, не зловживати їхнім довір'ям, не

утруднювати їх казна-чим під виглядом важливого і не упускати дрібниць,

що можуть визначати істотне».

 

Девіз Кольцова – писати тільки про те, що бачив на власні очі і що

продумав власним розумом. Він перший серед журналістів зробив на літаку

«нестерівську петлю» і потім описав це у захоплюючому репортажі.

 

Під виглядом сходознавця, який цікавиться старожитностями, він проник у

буддійський монастир, завдяки чому зумів переконливо викрити в своїх

статтях релігійне мракобісся.

 

Шлях вивчення проблеми, який обрав Кольцов, ставши водієм московського

таксі, виявився найефективнішим, бо дав йому змогу розкрити питання

мовби «зсередини», в усіх його аспектах. Три дні провів журналіст за

кермом, зустрічався і розмовляв з десятками людей. А потім написав

репортаж, а який і досі може бути зразком журналістської майстерності.

 

Іншим разом Кольцов посів місце діловода у районному загсі: і знову –

кілька яскравих «контурів людської поведінки», роздуми про порядки в

установі, яка в жодному разі не повинна бути бюрократичною...

 

Енергія та репортерська ініціатива у Кольцова були невичерпні, як і

невичерпною була його ерудиція. Як багато він знав і скільки

найрізноманітніших речей умів робити! Він добував по-справжньому

сенсаційні матеріали. А що таке сенсація?

 

В газетах та журналах буржуазних країн сенсації приділяється велика

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ