UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Періодичні видання Східної України початку ХХ століття у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського: надходження, зберігання, вивче
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21253
Скачало553
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

уособлення нації. До редакційних відомств подавалась

набагато більша кількість видань, хоча, звичайно, не всі вони побачили

світ [25, с. 156].

 

Розгортання революційних подій, хвилі робітничих страйків і селянських

заворушень, що охопили всю імперію, наступи демократично налаштованої

інтелігенції змусили царя Миколу ІІ та уряд піти на деякі політичні

поступки. 17 жовтня 1905 р. було видано маніфест про введення

демократичних прав і свобод, зокрема й щодо друкованого слова.

„Тимчасові правила про друк”, які скасовували попередню цензуру, ще не

стали чинними, а вже з’явилася „перша ластівка” відродженої української

періодики – селянський часопис „Хлібороб”, виданий братами Шеметами

українською мовою. Старший – В. Шемет, колишній член „Братства

Тарасівців”, пізніше посол до 1-ої Державної Думи від Полтавщини, а з

1919 р. співробітник Української Академії наук, став редактором

„Хлібороба”. Сторінки часопису рясніли гострим критичним словом,

виразною національно-революційною думкою. Кожне число розходилося в

кількості п’яти тисяч примірників, на вулицях його просто виривали з рук

розповсюджувачів. Після виходу в світ п’ятого числа влада заборонила

друкувати цей національний часопис українською мовою, але, на думку А.

Животка, він „встиг і в такий короткий час виконати важливе завдання

будителя й організатора ще недавно розпорошених українських сил” [17, с.

56].

 

Східноукраїнська періодика продовжувала розвивати ті мовні традиції, що

склалися у художній літературі, починаючи від Т. Шевченка. У творенні

публіцистичної лексики використовувалися зразки російської літературної

мови, а також і позитивні здобутки української періодики таких регіонів

України, як Буковина, Галичина. Потрібно зазначити, що активну участь у

її формування брало чимало східноукраїнських письменників.

 

Проте, у мовній практиці деяких тогочасних східноукраїнських газет і

журналів досить помітним є дещо більший вплив західноукраїнської

періодики. Це можна було спостерігати в фонетиці, орфографії, лексиці,

граматиці. Західноукраїнські мовні традиції підтримував

„Літературно-науковий вісник”, що з 1907 р. почав виходити в Києві.

Певною мірою ці традиції відбиваються у „Записках Українського наукового

товариства в Києві” й журналі „Україна”, що перебували під сильним

впливом „Записок Наукового товариства ім. Шевченка у Львові”. Відчувала

на собі деякий вплив західноукраїнської мовної практики також

ілюстрована газета „Село” та деякі інші.

 

Вплив західної мовної практики був переважно незначний, зовнішній. Іноді

він обмежувався лише правописною сферою.

 

Отже, можна зробити висновок, що на початку ХХ ст. преса Східної

України, яка знаходилась під владою Російської імперії, отримала певні

поступки з боку держави. Це призвело до збільшення кількості періодичних

видань не лише російською, але й українською мовою. Проте, варто

зазначити, що багато видань переслідувались цензурою, зазнавали репресій

з боку влади. Багато журналів та газет переставали видаватися одразу

після першого номера. Так сталося з катеринославськими газетами

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ