UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Періодичні видання Східної України початку ХХ століття у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського: надходження, зберігання, вивче
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21261
Скачало553
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

М. Коренецький,

В. Дорошенко, М. Огородній, сестри Приходько [51, с. 129]. Брати Шемети

намагалися перебувати у вирі національно-просвітницького життя, мали

власну позицію. На початку ХХ ст. їхня національна свідомість разом із

політизацією суспільства швидко зростала.

 

Перший номер часопису „Хлібороб ?? селянський часопис” брати Шемети

випустили у Лубнах 12 листопада 1905 р. Відповідальним редактором був

Микола, але фактичним редактором став Володимир.

 

„Хлібороб” вийшов накладом 5 тисяч примірників за рахунок коштів

Лубенської української громади, тож певною мірою відображав її вимоги.

Адреса редакції була оригінальною – м. Лубни на Полтавщині, дім Шемета.

Часопис закликав до політичних та економічних змін, зокрема, до

автономії в межах Росії, передачі землі селянам, цивілізованих виборчих

органів влади, 8-годинного робочого дня, відкриття українських шкіл

тощо. Друкувалися матеріали переважно місцевого характеру, але

повідомлялося також про події на Київщині, Чернігівщині, Галичині,

Одещині, у Петербурзі й Москві. Тут уміщувалися статті історичного та

загальнополітичного характеру, вірші Х. Алчевської, Ю. Буняка, Я.

Самотнього. Значна кількість матеріалів була не підписана, очевидно, для

безпеки авторів.

 

Газета „Хлібороб” була невеликою за обсягом (на дві картки). Як зазначає

А. Животко: „ У першому числі подано було Маніфест 17 жовтня та статтю „

Про вольності громадянські”. З матеріалів у подальших числах треба

згадати статтю про Переяславську умову (1654). Та чи не найцікавішими

були тут відомості про те, як прокидалося українське життя та про

український рух на західноукраїнських землях” [17, с. 120].

 

Доля „Хлібороба” була передбачуваною, після виходу п'яти чисел влада

його закрила. Але, головним є те, що про появу часопису сповістили

„Літературно-науковий вісник”, „Шершень”, „Вільна Україна”, „Рідний

край”, „Полтавська земська газета”, „Полтавщина” та ін. „Хлібороб” у

короткий час встиг розбудити і організувати розпорошені українські сили.

 

Для родини Шеметів досить насиченим видався 1906 р. У квітні Володимира

було обрано депутатом до першої Державної думи (це був чи не єдиний

кандидат, який пройшов до Думи під суто національними гаслами), він

входив до складу української фракції та бюро українського

парламентського клубу, розбудовував структуру Української

радикально-демократичної партії, яка в цей період активно розробляла

проект автономії України. Щодо цього влітку 1906 р. у Полтаві відбулася

ціла низка нарад всеукраїнського рівня. Не залишав В. Шемет активної

громадсько-політичної роботи і після розпуску думи: восени 1906 р. він

із групою депутатів підписав „Виборзьку відозву” – заклик до народу

чинити „пасивний опір урядові (не платити податків, не давати рекрутів)

доти, доки цар не призначить нових виборів до думи”. Тож, як й інших

„виборжців”, В. Шемета було заарештовано й засуджено до тримісячного

ув'язнення [51, с. 131].

 

Зазнав переслідувань і Микола, який у той час був студентом

університету. Він перебував під постійним наглядом поліції і за

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] 16 [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ