UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Періодичні видання Східної України початку ХХ століття у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського: надходження, зберігання, вивче
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21300
Скачало553
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

значне

місце віддавала політичній тематиці. Вона розповідала читачам про життя

і проблеми різних політичних партій та організацій, які існували на той

час на території підросійської України. Це такі партії, як Союз 17

жовтня, конституційно-демократична, українська соціал-демократична,

українська демократично-радикальна та інші.

 

Також щоденне київське видання стежило й висвітлювало не лише різні

аспекти суспільного життя (насамперед діяльність Державної думи), а й

зверталося до злободенних проблем селянства, робітників, інтелігенції.

Зокрема, розголос дістали на сторінках "Громадської думки" відомі тоді

на всю Росію події в Юзівці. Газета регулярно подавала замітки на цю

тему. Підсумком її стала стаття Б. Грінченка „Події в Юзівці”. Наслідком

цієї публікації була конфіскація номера, а також притягнення редактора

до судової відповідальності.

 

Хроніка культурного життя в Києві на шпальтах "Ради" представлена

діяльністю Українського клубу. Його перші кроки тісно пов'язані з

виданням хоча б тому, що саме в редакції в травні 1908 р. приймалися

членські внески. Крім того, на перших загальних зборах до „старшини

клубу” (ради) увійшли працівники редакції ?? Л. Жебуньов, В. Леонтович,

М. Синицький. Замітки повідомляли, що в клубі влаштовувалися літературні

вечори (з рефератами виступали і „радяни” С. Єфремов та Ф.

Матушевський), відбувалося навчання народним танцям. Тут

організовувалися дитячі ранки (перший ?? 26 жовтня 1908 р.),

літературно-музичні вечори, свята ялинки, зустрічі Нового року,

маскаради, тощо [39, с. 23].

 

Були у газети і гіркі будні, коли поліція (у вересні 1912 р.) опечатала

читальню Українського клубу та всі книжкові шафи. Менше ніж за місяць

відбулися ліквідаційні збори УК, де було прийнято рішення оскаржити в

сенат постанову про його закриття, а також передати все майно і

помешкання новоствореному клубу „Родина”, який фактично став його

правонаступником.

 

Культурно-просвітній рух на початку ХХ ст. нерідко зазнавав репресій.

Це, в першу чергу, стосувалося київського щоденника. Було обшукано

видання і арештовано і видавця Є. Чикаленка і співробітників: Л.

Пахаревського, Гр. Коваленка та Б. Ярошевського, Б. Грінченка, М.

Лисенка, К. Стеценка, М. Левицького, В. Степаненка, Л. Драгоманову,

Ларису (Леся Українка) та Ольгу Косачевих, М. Синицького.

 

Схожу тематику публікацій мав журнал „Нова громада”. У січні 1906 р.

вийшов перший номер щомісячного журналу „Нова Громада”. Це був перший в

Східній Україні повноформатний (обсяг – десять друкованих аркушів)

українськомовний журнал загальнодемократичного спрямування. Протягом

1906 р. вийшло 12 номерів: у січні – перший номер, у грудні – останній.

 

У журналі були літературний, науковий, інформаційний та публіцистичний

відділи, редакторами яких – Б. Грінченко, Б. Ярошевський, М. Лозинський,

Ф. Матушевський. Журнал друкував твори близько 90 письменників, зокрема

таких, як Леся Українка, М. Коцюбинський, ознайомлюючи читачів з

високохудожніми літературними творами. Тираж журналу був незначним – 400

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] 25 [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ