UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Періодичні видання Східної України початку ХХ століття у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського: надходження, зберігання, вивче
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21317
Скачало553
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

число нелегального

часопису „Вісник української київської студентської громади”, у Житомирі

вийшов часопис „Мысль”, який видавали учні Волинської духовної

семінарії.

 

Ситуація поліпшилась після революції 1905 р. Маніфест 17 жовтня 1905 р.

докорінно змінив ситуацію: легально почали видаватися газети партій,

з'явилися видання рад і профспілкових організацій. Водночас епоха першої

російської революції принесла в газетну справу докорінні зміни. Швидкий

темп політичного життя, міжпартійна полеміка, скликання Державної думи –

все це стало поштовхом до кількісного зростання періодики. Почали

видаватися подібні газети й на території України. Завдяки розвиненій

поліграфічній базі найбільша кількість преси друкувалася в Києві [29, с.

65].

 

На початку ХХ ст. у Російській імперії, під владою якої знаходилась

Наддніпрянська Україна, склалася загальноекономічна криза. Фабрики і

заводи закривалися, звільняли тисячі робітників. Так, у Харкові було 16

тис. безробітних, у Катеринославі – понад 15 тис., у Донбасі звільняли

кожного п’ятого робітника. Почалися страйки та демонстрації, які охопили

Київ, Одесу, Катеринослав.

 

Склалися такі умови, що українські товариства, громади та партії були

урядом заборонені, або ж перебували в ембріональному стані, тому серед

робітничого класу України все більше поширювалися ідеї класової

боротьби, які затіняли ідею національно-визвольного руху. Однією з

основних причин переміщення акценту боротьби була національна структура

українських міст. Адже швидкий промисловий розвиток Наддніпрянської

України викликав приплив населення майже з усіх регіонів Росії.

Внаслідок цього в деяких містах Катеринославської, Херсонської і

Київської губерній помітно переважало російське населення. Наприклад, у

Миколаєві на початку ХХ ст. росіян було 66,3 %, а українців – 27,5%, у

Харкові відповідно – 62,8% і 26%, в Одесі – 47,4% і 9,2%, у Києві – 54,5

% і 21%.

 

Професор І. Крупський зазначає: „Саме на російський та зрусифікований

пролетаріат імперії опиралася й заснована 1898 р. у Мінську РСДРП, члени

якої проводили значну ідеологічну роботу і в Україні. Так, друкований

орган РСДРП „Искра” лише протягом 1903 р. надрукував 93 кореспонденції,

присвячені Києву і Київській губернії” [38, с. 105]. Члени РСДРП не лише

налагодили нелегальне розповсюдження в Україні своєї газети, а й

організували видання російською мовою „Киевского социал-демократического

листка”. Зрештою, їм вдалося провести за своїм сценарієм у 1903 р. у

багатьох містах України масовий політичний страйк. Звичайно, цей страйк

не захищав національних інтересів українців, про що і наголошувалося в

листівці, яку видала РСДРП. В ній навіть не згадувалося про українських

пролетарів.

 

Однак з наростанням революційних подій в імперії усе частіше лунають

голоси на захист прав поневолених націй. Українська громадськість при

першій же нагоді – на мітингах та зборах – неодноразово ухвалює

резолюції із вимогою скасувати заборону українського друку. Такі вимоги

надходили на адресу міністра внутрішніх справ з Києва, Харкова, Одеси.

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ