UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Періодичні видання Східної України початку ХХ століття у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського: надходження, зберігання, вивче
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось22057
Скачало571
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

,

навалила на наші плечі обов'язки, несумісні з пастирською совістю” [6,

с. 63]. Цю статтю можна вважати програмною для усього часопису. Боротьбу

проти імперських пут і пошуки нових шляхів існування церкви у державі

можна вважати концептуальною основою „Церковно-общественной мысли”.

 

Необхідно зауважити, що проблеми стосунків церкви і влади, місця церкви

та її служителів у суспільстві часто порушувалися в „Христианской

мысли”. Принципові розбіжності авторів цього журналу, зокрема його

редактора В. Екземплярського, з позицією офіційної церкви були предметом

постійних дискусій на його шпальтах. Ідеї несумісності офіційної церкви,

яка була ідеологічною основою самодержавства, з істинним покликанням

церкви визначалися у статтях, опублікованих на сторінках

„Церковно-общественной мысли” П. Свєтлова „Релігія і держава, В.

Соколова „Падіння самодержавства” і „Творчі сили”, В. Зінківського „Дума

Церкви про Батьківщину” та інші.

 

Виступи Є. Капралова спрямовували концептуальний вектор часопису,

визначали пріоритетні аспекти для обговорення й актуалізували деякі

моменти суспільного життя. Так, у другому числі за 1917 р. була

опублікована його стаття „Релігія є приватною справою кожної особи”. У

назву публікації винесене популярне на той час серед демократичної

інтелігенції гасло. Воно активно експлуатувалося у соціалістичних

газетах, автори яких ставили собі за мету дискредитувати релігію у

громадській думці та відкинути церкву від суспільних процесів. Є.

Капралов з позицій релігійно-філософських догматів християнства

розвінчував цю ідею, наголошуючи, що релігія є моральною основою

суспільства і стрижнем внутрішнього закону кожної особистості [73, с.

400].

 

Ці думки розвивав також П. Свєтлов у статті „Соціалізм і християнство”.

Висвітлюючи та критикуючи спроби соціалістів прикривати свою політику

біблійними проповідями щодо рівності, братерства та співчуття

знедоленим.

 

Пріоритетність філософсько-етичного чинника в суспільному житті постійно

наголошувалась у більшості статей В. Екземплярського, у працях В.

Зінківського, В. Завітневича, П. Кудрявцева, В. Соколова та інших

постійних авторів „Христианской мысли” та „Церковно-общественной мысли”.

 

 

Характерно, що, висвітлюючи бурхливий розвиток політичного і церковного

життя в Україні у 1917 – 1918 рр., редакційний колектив часопису

постійно наголошував на необхідності відокремлення церкви в Україні від

„відомства православного віросповідання” – офіційної церкви Російської

імперії, підкореної самодержавству. Разом із цією пропозицією вони

обговорювали на шпальтах видання увесь комплекс пов'язаних з цим

проблем: ведення богослужіння українською мовою, переклад Священних книг

українською, викладання у школах та спеціальних і вищих наукових

закладах мовою, рідною для народу, а також видання українською книг,

газет, журналів тощо.

 

Редакція та авторський склад „Церковно-общественной мысли” були

послідовними у своїх діях. Майже всі автори часопису брали активну

участь у роботі уряду УНР, спрямовуючи не лише церковне життя в Україні,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] 31 [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ