UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Періодичні видання Східної України початку ХХ століття у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського: надходження, зберігання, вивче
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21344
Скачало554
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

державному

стані... бюрократична деспотія зверху донизу закріпачила церкву,

навалила на наші плечі обов'язки, несумісні з пастирською совістю” [6,

с. 63]. Цю статтю можна вважати програмною для усього часопису. Боротьбу

проти імперських пут і пошуки нових шляхів існування церкви у державі

можна вважати концептуальною основою „Церковно-общественной мысли”.

 

Необхідно зауважити, що проблеми стосунків церкви і влади, місця церкви

та її служителів у суспільстві часто порушувалися в „Христианской

мысли”. Принципові розбіжності авторів цього журналу, зокрема його

редактора В. Екземплярського, з позицією офіційної церкви були предметом

постійних дискусій на його шпальтах. Ідеї несумісності офіційної церкви,

яка була ідеологічною основою самодержавства, з істинним покликанням

церкви визначалися у статтях, опублікованих на сторінках

„Церковно-общественной мысли” П. Свєтлова „Релігія і держава, В.

Соколова „Падіння самодержавства” і „Творчі сили”, В. Зінківського „Дума

Церкви про Батьківщину” та інші.

 

Виступи Є. Капралова спрямовували концептуальний вектор часопису,

визначали пріоритетні аспекти для обговорення й актуалізували деякі

моменти суспільного життя. Так, у другому числі за 1917 р. була

опублікована його стаття „Релігія є приватною справою кожної особи”. У

назву публікації винесене популярне на той час серед демократичної

інтелігенції гасло. Воно активно експлуатувалося у соціалістичних

газетах, автори яких ставили собі за мету дискредитувати релігію у

громадській думці та відкинути церкву від суспільних процесів. Є.

Капралов з позицій релігійно-філософських догматів християнства

розвінчував цю ідею, наголошуючи, що релігія є моральною основою

суспільства і стрижнем внутрішнього закону кожної особистості [73, с.

400].

 

Ці думки розвивав також П. Свєтлов у статті „Соціалізм і християнство”.

Висвітлюючи та критикуючи спроби соціалістів прикривати свою політику

біблійними проповідями щодо рівності, братерства та співчуття

знедоленим.

 

Пріоритетність філософсько-етичного чинника в суспільному житті постійно

наголошувалась у більшості статей В. Екземплярського, у працях В.

Зінківського, В. Завітневича, П. Кудрявцева, В. Соколова та інших

постійних авторів „Христианской мысли” та „Церковно-общественной мысли”.

 

 

Характерно, що, висвітлюючи бурхливий розвиток політичного і церковного

життя в Україні у 1917 – 1918 рр., редакційний колектив часопису

постійно наголошував на необхідності відокремлення церкви в Україні від

„відомства православного віросповідання” – офіційної церкви Російської

імперії, підкореної самодержавству. Разом із цією пропозицією вони

обговорювали на шпальтах видання увесь комплекс пов'язаних з цим

проблем: ведення богослужіння українською мовою, переклад Священних книг

українською, викладання у школах та спеціальних і вищих наукових

закладах мовою, рідною для народу, а також видання українською книг,

газет, журналів тощо.

 

Редакція та авторський склад „Церковно-общественной мысли” були

послідовними у своїх діях. Майже всі автори часопису брали активну

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] 31 [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ